Як допомагає фронту Пасічниківський волонтерський осередок

Про вітамінні салати, салати по-корейськи, які готували у Пасічниках небайдужі мешканці, благодійні ярмарки, збір гуманітарної допомоги ми розповідали неодноразово і на шпальтах тоді ще паперового видання, і на сайті. Та не могли пройти повз нагоду ще раз згадати про пасічниківських волонтерів та кулінарів. Бо добру ж справу роблять. Тому в цьому тексті буде багато прізвищ — хочеться із вдячністю згадати усіх тих, хто у маленьких Пасічниках вже 9 років тримає волонтерську вахту. Тих, хто об’єднав, зарядив ідеєю, долучився, прийняв вахту за шаткуванням капусти, хто носив воду, заготовляв дрова, колотив «бандерівське смузі», робив косметичні ремонти у будинках, куди мали заселити земляків, що тікали від війни із Сум чи Харкова. Одним словом — тим, у кого не байдуже серце.

Як все починалося

Волонтерити Пасічники почали навесні 2014-го, коли росіяни «віджали» в України Крим, а на Донбасі почалися бойові дії. Тоді війну не називали війною — така собі антитерористична операції. Виганяти російських терористів зі сходу країни із Пасічників тоді пішли Олександр Тернієвський, Володимир Єфанов, Віталій Мороз, Віталій Чучко. А місцеві вирішили підтримати своїх земляків-захисників. От тоді й створили місцевий волонтерський осередок на базі сільського клубу. Як то кажуть, біля витоків стояли тодішній Потічанський сільський голова Вадим Гайдар, Максим Горобець та дружина атовця Олександра Тернієвського — Ірина. Спочатку збирали гроші й речі для захисників, консервацію, мед, робили вітамінні чаї, заготовляли на фронт фрукти, овочі. Максим Горобець розповідає, що окрім допомоги військовим, займалися формуванням і так званого резервного продуктового кошика для місцевих жителів — робили запас продуктів тривалого зберігання про всяк випадок, бо ніхто не знав, чим і де всі ці події на Донбасі закінчаться. Допомагали, хто чим міг, і не лише захисникам зі свого села. Протягом проведення АТО до Пасічниківських волонтерів зверталися військові й з інших населених пунктів — для них збирали кошти, закривали інші потреби. Щоб підтримати моральний дух земляків, вшанувати воїнів, створили у клубі невелику кімнату-музей, де розмістили світлини земляків-військових — учасників АТО, їхні нагороди, прапори бойових бригад, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході.

Як «варили» їжаки, зустрічали біженців, квасили капусту

На повну волонтерський осередок запрацював у лютому 2022-го. Фактично — з перших днів повномасштабного вторгнення. У перші дні війни переважно займалися виготовленням бандерівського смузі, «варили» протитанкові їжаки із арматури, збирали теплі речі, консервацію, кошти, продукти тривалого зберігання. Потім постало питання про розміщення внутрішньо переміщених осіб на території села. Тому приводили до ладу занедбані будинки. В перші місяці війни в Пасічниках знайшли прихисток родини біженців із Охтирки, Сум, Луганська, Слов’янська, Харкова.

«Ми також виготовляли сигарети на фронт. Співпрацювали з волонтерами з Полтави і решетилівськими — Діаною Танько, Олегом Мотузкою, Євгенією Канівець-Тітік, Андрієм Горобцем. Вони виходили на зв’язок із колегами з інших міст та громад, аби дістати тютюн самосад, фабричний тютюн, гільзи, — розповідає Максим Горобець. — А в Пасічниках збиралися жінки, пенсіонери, діти — і вручну забивали цигарки. Вони йшли на потреби ЗСУ та тероборони».

Удвох зі старостою Віталієм Мищенком Максим займався забезпечення літніх земляків хлібом. З його підвезенням хліба у громаді виникли проблеми. Тому староста домовлявся із супермаркетами у Решетилівці, закуповував хліб і привозив у Пасічники, а Максим за оптовими цінами реалізував його в селі.

А вже восени 2022-го у Пасічниках сформувався кулінарний батальйон «Вітамін». Місцеві господині на чолі із невтомним та ініціативним Максимом Горобцем вигадали жартівливу назву, бо готували «вітамінні бомби-салати» із сезонних овочів на фронт. Так вона до пасічниківських кулінарів і приросла. Для них у сільському клубі виділили окрему робочі кімнату. Тут складували сировину, місцеві по черзі, у кого був вільний час, збиралися на кулінарну вахту. Овочі до Пасічників везли зі всієї громади — звичайні селяни ділилися вирощеним на власних городах, збирали волонтери, допомагали фермери. Усе це переробляли вручну: мили, нарізали, шаткували, смажили, пакували. Капусту квасили у великі 10- та 20-літрові відра, салати по-корейськи фасували у менші ємності.

Кожного дня староста відвозив зібрані й перероблені овочі, продукти, зібрану допомогу в спілку АТО у Решетилівці. «Ну а Діана з Олегом, які дуже нам допомагали, відправляли все це на передову, — зауважує Максим і зізнається — Я тут на фронті навіть зустрів хлопців, які ласували нашими салатами й дякували за нашу роботу. Навіть не міг уявити, що можу зустріти цих людей і почую слова вдячності».

Капусняк на День села став благодійним, а домашній борщ — фронтовим

Насправді кулінарний батальйон у Пасічниках запрацював задовго до великої війни. Ідея готувати смачне частування на всю велику громаду виникла у 2016 році. Максим Горобець запропонував тодішньому Потічанському сільському голові Вадиму Гайдару придбати для потреб громади два алюмінієві казани по 100 літрів кожен. Відтак почали організовувати смачні свята для земляків на День села. Максим зауважує, що кулінарний досвід мав, готувати любить, проте таким великим посудом ніколи не користувався. Тому було трішки лячно готувати у фактично «промислових масштабах» — переймався за смак страв і аби страва в казані не пригоріла. Та як кажуть, очі бояться, а руки роблять. Та й побоювання були марними, бо капусняк чи юшка на вогні вдавалися смачнезні.

«Сформував кулінарний батальйон, куди увійшли Микола Симбрак, Світлана Вовк із Потічка, Ірина Тиха і я. Підключали місцевих жителів. Тоді до сільради входили чотири села — Потічок, Нагірне, Миколаївка, Пасічники. І в кожному селі готували у казанах різні страви, безкоштовно частували земляків та гостей свята», — розповідає Максим Горобець. З 2016 готували на днях села, благодійних ярмарках. Кулінарний батальйон працював не лише на теренах Потічанської громади — кухарів запрошували і в Колотії, і в Лиман Перший, М’якеньківку та Михнівку. Перерва була під час коронавірусу. А від початку війни вирішили готувати на благодійних ярмарках.

У січні Максима Горобця мобілізували до війська. Проте готувати він не полишив і на фронті. Коли його підрозділ виходить на тиждень із бойових позицій на відпочинок, Максим стає до своєї звичної вахти — на кухні. Для бойових побратимів готує смачні домашні страви, аби хлопці набралися сил та енергії. І обов’язково у цьому меню буде смачний борщик, як удома.

Хто тримає волонтерську вахту у Пасічниках

Коли Максим Горобець пішов на фронт, волонтерський осередок у Пасічниках трішки засумував і притих. Проте нині волонтерська діяльність знову вирує. Та й невгамовний Максим продовжує із фронту підтримувати зв’язок зі старостою, громадою, колегами по волонтерському осередку. Навіть під час короткої відпустки влітку, яку дали через півроку служби, долучався до організації благодійного ярмарку. Ще й частував відвідувачів ярмарку своїм коронним капусняком у казані. Того дня у невеликих Пасічниках назбирали більше 11 тисяч гривень.

«Торік разом із завклубом Інною Лазаренко ми встигли провести два благодійні ярмарки. Восени вторгували трішки більше 7 тисяч гривень, які передали Діані Танько на медикаменти для ЗСУ. Перед новим роком зібрали більше 8 тисяч гривень, — розповідає Максим. — Цього літа було багато огірків та помідорів. Дівчата засолювали все у фляги, у банки, у пластикові бочечки, передавали у спілку АТО в Решетилівці, відвозили у місця масового проживання переселенців, зокрема, до Полтави. Або відправляли Новою Поштою чоловікам, які служать у ЗСУ. Салати може зараз і не роблять, але постійно збирають консервацію, продукти. Плюс активно беруть участь у зборах на потреби збройних сил. Можливо зараз пасічниківські волонтери працюють якраз не так активно медійно, проте продовжують робити добрі справи й далі допомагають ЗСУ».

До слова, у волонтерському осередку у Пасічниках задіяні не лише місцеві жителі, а й вимушені переселенці. Зараз їх стало менше, оскільки чимало тих, хто торік знайшов прихисток у громаді, повернулися в рідні домівки. Проте й звідти продовжують підтримувати зв’язок, перепитують, чим можуть допомогти.

За час великої війни у Пасічниках зібрали майже 2 тонни гуманітарної допомоги, виготовлено понад 20 000 сигарет, наквашено близько 3 тон капусти, виготовлено 500 кг салатів по-корейськи, зібрано майже 50 000 грн на ярмарках і донатах, розміщено близько 20 сімей ВПО. Так що осередок не затих, всі працюють, тільки кожен на своєму фронті: Максим — на передовій, дівчата — продовжують волонтерити у тилових Пасічниках.

Ну а далі, як і обіцяла, прізвища тих, хто тримав і тримає вахту волонтерського осередку в Пасічниках.

Ініціатори створення: Вадим Гайдар, Максим Горобець, Ірина Тернієвська, Олена Коп’як, Віталій Мищенко, Інна Лазаренко.

Гуманітарна вахта (збір овочів, фруктів, продуктів тривалого зберігання, консервація, теплі речі, кошти): Максим Горобець, Ірина Тернієвська, Віра Тернієвська, Олена Коп’як, Тамара Горобець, Ірина Гергель, Світлана Варава, Людмила Вовк, Таміла Дружиніна, Надія Дубина, Любов Ярмола, Зіна Бенчу, Микола Симбрак, Михайло Сенько, Анджела Орєхова, Людмила Саранчева, Світлана Андрончик, Тетяна та Оксана Пасічник, Василь та Світлана Пасічник, Наталія Мінаєва, Олександр та Світлана Пасічник, Світлана та Микола Гаврилові, Лідія та Юрій Мордовські, Ольга та Володимир Єфанові, Наталія Мансуєва, Лідія Ленчик, Антоніна Поковба, Надія Морозова, Валентина Зеленська, Євгенія Поковба, Тетяна Варава, Любов Біленко, Лідія і Вазір Гізатулліни, Оксана та Сергій Тернієвські, Іван Тернієвський, Лариса та Леонід Чучки;

Оборонна вахта (виготовлення їжаків, «бандерівського смузі», перепон із арматури): Василь та Володимир Ярмола, Юрій Лашко, Володимир Єфанов, Андрій Гергель, Вазір Гізатуллін, Іван Тернієвський, Сергій Тернієвський, Микола Симбрак, Михайло Сенько, Максим Горобець, Олександр Пасічник;

Тютюнова вахта (виготовлення сигарет вручну): Максим Горобець, Олена та Ростислав Коп’як, Сергій та Іван Тернієвські, Любов та Василь Ярмола, Наталія та Руслан Мансуєві, Микола Симбрак, Вазір Гізатуллін, Михайло Сенько, Альона Коломієць;

Охоронна вахта: Геннадій Ковалевич, Іван Тернієвський, Максим Горобець;

Хлібна вахта: Віталій Мищенко, Максим Горобець, Світлана Варава;

Кулінарна вахта: Максим Горобець, Наталія Мансуєва, Любов Ярмола, Ірина Гергель, Людмила Вовк, Зіна Бенчу, Світлана Голуб, Антоніна Поковба, Микола Симбрак, Альона Коломієць, Михайло Сенько, Тамара Горобець, Наталія Ільгова, Любов Біленко;

Забезпечення овочами, спеціями і олією: Наталія Гирка, Лілія Корячко, Євгенія Канівець-Тітік, Діана Танькоо, Віталій Мищенко, Світлана Варава, Олена Іванюк, Олег Мотузко, населення та підприємці;

Розміщення ВПО у селі : Максим Горобець, Олена Коп’як, Альона Коломієць, Микола Симбрак, Михайло Сенько, Віталій Мищенко, Євгенія Канівець-Тітік, Віталій Мищенко, Анжела Орєхова;

Проведення благодійних ярмарків: Максим Горобець, Інна Лазаренко, Наталія Мансуєва, Віталій Мищенко, Тамара Горобець, Тетяна Варава, Любов Біленко, Наталія Ільгова, Тетяна Пашинська, Світлана Андрончик, Любов Ярмола, Анжела Орєхова, Ольга Єфанова, Світлана Варава, Людмила Вовк, Ірина Гергель, Світлана Голуб, Віра Тернієвська, Тетяна Черепанова.

Максим Горобець висловлює особисту подяку за співпрацю Решетилівській міській раді, голові громади Оксані Дядюновій, Олександру Біленькому, волонтерам Діані Танько, Олегу Мотузці, Андрію Горобцю, Станіславу Бокланову, Євгенії Канівець-Тітік, Потічанському старостинському округу, старості Віталію Мищенку і всім жителям громади, з якими співпрацював і які зараз допомагають, підтримують і моляться за своїх захисників. А ще — місцевим ЗМІ, й нашому виданню зокрема, за інформаційну підтримку. Ну а ми не втомлюємося розповідати про неймовірних людей. І щиро віримо, що вже незабаром зберемося всі разом за величезним столом святкувати нашу Перемогу, де Максим частуватиме гостей своїми коронними стравами на вогні.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA