Архітекторка Юлія Одод виготовляє окопні свічки на передову — з духопідйомним дизайном та QR-кодом
Харків’янка Юлія Одод стала архітектором, аби втілити у життя мрію про власний ідеальний будиночок — екологічний і затишний, захований десь у сосновому лісі. Та зараз архітекторка не проєктує будівлі у Харкові, а волонтерить у Решетилівці й виготовляє бліндажні свічки на передову для бійців — харків’ян, полтавців, решетилівців.
До Решетилівки Юля з чоловіком Денисом евакуювалися на початку вторгнення. Вранці 24 лютого ледь встигли вирватися із Чугуєва: їхня квартира знаходилася у військовому містечку, що разом зі складами та військовим аеродромом стало однією із головних цілей для бомбардувань рашистів. На роздуми були лічені секунди, тож вхопили найдорожче — сина з донькою та ще чотирилапого члена родини — улюблену кицьку. Після довгої дороги із зупинкою у Солоницівці, де мешкає Юлина мама, вирішили таки їхати в безпечну Решетилівку. Тут пару років, як поселилися батьки Дениса, сюди привозили малих на канікули. Та не встигли освоїтися у містечку, як Юля уже напитувала у свекрухи про місцевих волонтерів. Спочатку допомагала дівчатам у решетилівському волонтерському центрі. Потім волонтерство вийшло на новий рівень: чоловік, який повернувся на роботу до Харкова, у телефонній розмові прохопився, що їм не видали аптечок. Кинула у Фейсбуці клич про допомогу, аби зібрати кошти на сертифіковані аптечки. Далі на черзі був підрозділ, де служив Юлин брат. Збирала й відправляла на самий нуль форму, рюкзаки. До Харкова, Чугуєва та Солоницівки — медикаменти, яких тоді неможливо було придбати на прифронтовій Харківщині.
Окопна свічка: равликом чи зірочкою?
А потім з’явилася ідея робити окопні свічки. «Ще навесні читала про них, — розповідає Юля і зізнається — Я ще й трішки помішана на екології. А тут два в одному: сортую сміття і корисні свічки роблю. Зробила пробну партію із 30 свічок. Левову частку відправила хлопцям на передову».
Бліндажні свічки Юля робить разом зі свекрухою Ларисою Вікторівною. Найкраще для них підходять бляшанки з-під паштету, консервованого горошку чи кукурудзи. Технологія класична: шматок тришарового картону (розміром на висоту бляшанки) щільно скручується равликом, у нього вставляється гніт зі смужки картону чи сірника. Картонного равлика поміщають у банку і заливають парафіном. Одна бліндажна свічка горить щонайменше 2,5 години — Юля власноруч тестувала. «Власне, завдання бліндажної свічки не стільки в тому, аби вона освітлювала приміщення, як у тому, що вона добре обігріває бліндаж», — пояснює жінка. Тому й не ведеться на експерименти колег, які при виготовленні окопних свічок то соснові шишки парафіном заливають, то викладають картон у бляшанці у формі зірочки. У соцмережах не вщухають суперечки, що краще — равликом скручувати картон чи таки викладати зірочку. «Така свічка горить довше, проте менше тепла віддає, — зауважує Юля. — Бо тепло якраз дає картон. А взимку, думаю, що більше таки тепло потрібно. До того ж ця технологія не нова — з 2014 року роблять свічки, скручуючи картон равликами. Не бачу сенсу винаходити велосипед, якщо це перевірена технологія, яка гріє. Тим більше, коли йдеться про окопи та бліндажі на самій лінії фронту, де не можна використовувати ті ж буржуйки і хлопці через холод обморожують ноги й руки. Не бачу сенсу експериментувати, витрачати час та ресурси. Не має зайвого парафіну гратися».
Донати на парафін
До слова, парафін — найдорожчий зі складових окопної або ж бліндажної свічки. На 30 свічок йде десь 8 кілограмів парафіну. Коли Юля тільки починала виготовляли окопні свічки й по громаді дали клич, аби допомогли із парафіном, решетилівці приносили навіть дрібні свічки з іменинних тортів. Проте такими темпами збирати необхідні об’єми довелося б до другого пришестя. Тому перші 15 кілограмів парафіну Юля придбала за власні кошти. Зараз парафін купує завдяки небайдужим землякам, котрі донатять на банківську картку — її оформила, як волонтерську. За витрати на матеріали детально звітує. «Перед Новим роком багато коштів скинули, тож вдалося придбати 30 кілограмів парафіну, — розповідає Юля Одод. — Допомагає колектив дитячого садочку „Ромашка“: вони баночки регулярно приносять і періодично парафін. І його також дають волонтери, яким я потім передаю свічки. У нас із ними бартер. Маю на увазі нашу Діану Танько та Марину Сідаш із Кобеляк». Юля розповідає, що є чимало закордонних волонтерських ініціатив, котрі передають парафін в Україну офіційним фондам. Проте, щоб отримати закордонний матеріал для окопних свічок, потрібно заповнити багато паперів. Тому й купують парафін за донати небайдужих земляків. Їм Юля дуже вдячна і радіє, що знайшла можливість купувати парафін за 110 гривень за кілограм, а не по 125 грн за кіло, як раніше. Щоправда, мінімальна партія становить 30 кг.
Про дизайнерські свічки із QR-кодом…
Свічки у Юлі Одод з дизайном. Пояснює, що не кожна обкладинка з бляшанки легко відстає, проте хотілося, аби свічки виглядали естетично. «Спочатку всі свічки пакувала у папір. Потім вичитала, що це не екологічно, — розповідає Юля Одод. — Вирішила для найнесимпатичніших баночок виготовляти обкладинку у фотошопі. Перші картинки знайшла в інтернеті. Та почала совість мучити, що використала чужі роботи без дозволу, порушила авторські права. Знайшла автора — Катерину Лісову, вона дозволила використовувати свої малюнки, якщо це не для продажу. Бо ілюстратори часто зараз жаліються, що люди просто використовують їх роботу у комерційних цілях, ліплять на футболки та інший мерч. А от автора лева із джавеліном ще не знайшла, на жаль».
Окрім того, на бляшанках зі свічками з’явився ще й QR-код. Зісканувавши його, захисники та захисниці можуть подивитися відеопривітання з Новим роком. Його Юля записувала разом із подругою, котра потім змонтувала ролик. Вітали бійців дітки.
… і чому волонтери не завжди отримують звіт із фронту
З літа Юля з Ларисою Вікторівною у чотири руки виготовили вже біля 1800 окопних свічок. Скільки роблять за день, не рахували. Юля пояснює: привезли парафін — і швиденько крутять свічки, паралельно заливають їх парафіном, доки той не закінчиться. Так що за вечір цілком до снаги і 30 штук зробити. Передають свічки або у підрозділ на передову (своїм хлопцям — каже Юля), або ж своїм волонтерам. Це щоб вони стовідсотково потрапили до рук тих, кому дійсно потрібні. Бо шахраї примудряються навіть окопні свічки перепродавати, як на тому відео, де боєць знайшов у воєнторзі саморобну окопну свічку за 250 гривень. Шайхрайські схеми прості: у соцмережах ті пишуть, що терміново потрібні свічки хлопцям на передову, їх виготовляє вся Україна, відправляє, а потім шахраї продають їх військовим, навіть у містах на лінії фронту. «Тому вихід один — віддавати своїм волонтерам, які відвезуть у конкретну бригаду, — зауважує Юля Одод. — За увесь час двічі відправила по запиту, але отримала фотозвіт. З ними теж, до речі, проблеми. Щоб люди донатили, їм потрібна картинка, що кошти пішли на діло і хлопці отримали ті ж свічки. Але коли просиш про цей фідбек від бійців, ті зауважують: „Ми все розуміємо, але майте совість — у нас тут таке пекло, що трішки не до фотосесій“. Тому фотографій, де усміхнений військовий тримає свічку чи гріється біля неї у бліндажі, не так вже й багато. Відправила посилку своїм хлопцям, знаю, що вони отримали. У відповідь пишуть: „Вибач, але фото буде хіба днів через 5 — зараз наступ, зараз пекло, не до того“. А сама думаю, що відзвітувати за донати можу хіба світлинами свічок, які наробила. Бо в тилу інколи забувають, що йде війна».
Якщо ви хочете зігріти захисників на передовій і допомогти майстрині з коштами на парафін — ось вам номер «Антиорківської банки», тобто банківської картки 5375 4112 0200 6289.
Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA