Андрій Романов: Стратегія — це жива дорожня карта розвитку громади

Документ на 234 сторінки — це не лише про те, як у наступні роки витрачатимуться кошти місцевого бюджету й залучатимуться інвестиції з інших джерел. У ньому — стратегічне бачення розвитку міської громади на перспективу. Зроблено детальний аналіз самої громади, її ресурсів, можливостей і проблем, прописано шляхи їх вирішення. Тут охоплено всі сфери життя громади, всі населені пункти, передбачено проєкти реконструкції автошляхів і мостів, закупівлю сучасного медичного обладнання, створення нових парків та скверів у різних населених пунктах, освітлення міста, сіл та селища. І це лише — невеличка частина програми заходів Стратегії. Документ — у вільному доступі на сайті Решетилівської міської ради, тож із ним може ознайомитися кожен бажаючий (режим доступу — https://reshsmart.gov.ua/uk/page/strategiya-2022). Про те, як створювався документ і де брати кошти на реалізацію Стратегії, ми й говорили із начальником відділу економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій виконкому Решетилівської міської ради Андрієм Романовим.

— Андрію Леонідовичу, коли почали розробляти Стратегію і навіщо вона взагалі потрібна громаді?

А. Р. Задум з’явився ще у 2017-18 роках. Переймати кращі практики їздили до Києва в Асоціацію міст України, аби надихнутися чужим досвідом, побачити «дорожню карту» необхідних кроків, осмислити й переформатувати своє — і розробити власну Стратегію. Проте задум довелося відкласти, бо Стратегія розвитку тоді була не обов’язкова, та й багато хто в громаді не розумів, навіщо вона потрібна. Проте, у 2022 році було внесено зміни до Закону України «Про засади державної регіональної політики». І стратегія стала обов’язковим документом. Відтепер звичних до цьогорічних планів соцекономрозвитку (ПСЕР) не буде — лише Стратегія розвитку громади та План заходів з її реалізації. Тож, цього року громади поставили перед фактом — у вас має бути Стратегія. Департамент економрозвитку Полтавської облвійськадміністрації нас усіх постійно моніторив, тримав руку на пульсі, проводив наради стосовно діючого стану справ.

— Решетилівську громаду ці зміни не захопили зненацька, чи не так?

А. Р. Ні, бо ще 25 серпня 2021 року міський голова Оксана Дядюнова підписала розпорядження № 233 про старт розробки стратегії розвитку нашої громади на період 2022-2030 років. З цього часу й почали працювати. Встановили для себе амбітні цілі: документ мав бути готовий у квітні-травні 2022 року. Проте, велика війна стала на заваді й зупинила процес. Роботу відновили у січні цього року. Із розробкою нам допомагав швейцарсько-український проєкт DECIDE. Ми виграли відповідно два конкурси — на розробку Стратегії розвитку громади та Стратегії розвитку галузі освіти. Роботу експертів оплачував DECIDE, тож документи, за які інші громади платять великі кошти, ми отримали безкоштовно. Але робота була проведена колосальна. Нам не звикати щось робити вперше чи самостійно. Забігаючи наперед, зазначу, що навіть стратегічну екологічну оцінку Стратегії — обов’язковий елемент перед затвердженням — виконком пройшов без залучення на комерційній основі сторонніх суб’єктів. Важко, вперше, ніхто не допомагав — але впоралися. Було створено Робочу групу, до складу якої увійшли представники громадськості, бізнесу, молоді, депутати міської ради, пенсіонери, представники жіночих організацій, працівники виконкому. Тобто, ми залучили усі категорії мешканців громади. Дуже прикро, що мало людей подали свої пропозиції. Маю на увазі саме представників громадськості. Тим більше, що кожне засідання ми анонсували у ЗМІ, в соцмережах, засідання були відкриті. Загалом провели 11 зібрань Робочої групи, на яких були присутні всі бажаючі та небайдужі мешканці громади, дехто навіть долучався до засідань онлайн. Ми проводили різноманітні опитування, й місцевого бізнесу зокрема. Загалом Стратегія розроблена до 2027 року, як і державна та регіональна, адже місцеві документи мають бути узгоджені.

Ну, й відповідаючи на перше питання, для громади Стратегія — це основний дорожній документ, який вказує, чого досягне громада до певного часу, раціонально використовуючи свої ресурси. Це той документ, який дозволяє залучати міжнародну технічну допомогу, державні субвенції, шукати інвесторів під конкретні плани та проєкти на роки вперед.

— Випереджуєте питання про те, де взяти кошти, аби реалізувати все задумане?

А. Р. Ми всі розуміємо, що для повної реалізації усього задуманого потрібно залучати додаткові кошти. Цим, власне і займається відділ економрозвитку виконкому. Ми працюємо для того, аби отримувати кошти державних субвенцій, цільових фондів, обласного бюджету, грантів, міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій. Подаємо і наявні проєкти із ПКД, і задуми чи концепції для їх реалізації. Є проєкти, які реалізуватимуться на умовах співфінансування з обласного бюджету, із залученням державних субвенцій. Конкретно вказуємо джерела фінансування. Будемо подаватися на всі конкурси, під які виділяється субвенція із державного бюджету, зокрема і на 2024 рік. Також залучатимемо кошти міжнародної технічної допомоги, фінансових організацій, гранти, кошти бізнесу. У Стратегії також передбачена підтримка розвитку місцевого бізнесу. Але більш предметно будемо говорити про це із підприємцями у першому кварталі 2024 року. Адже Стратегія — це дорожня карта для всіх, у кого є ідеї й кошти, які готові вкладати у розвиток громади.

— У Стратегії вказані різні сценарії її реалізації. Що мається на увазі?

А. Р. Насправді їх три — песимістичний, оптимістичний та реалістичний. Перший — песимістичний — пов’язаний із тим, що війна затягнеться ще на тривалий час. Відтак — з фінансуванням будуть проблеми, проєкти доведеться поставити на паузу. Оптимістичний передбачає ідеальні умови для реалізації всіх проєктів, такі собі «рожеві окуляри». Ми їх не вдягали, проте й у песимізм не впадали — виходили з реалій розвитку. Йдеться про помірковане втручання і ревіталізацію. Тобто, є кошти — втручаємося, немає — шукаємо фінансування, аби ті об’єкти, які потребують реконструкції, продовжували існувати в іншому форматі. Як приклад, один із закладів хочемо переформатувати у центр розвитку молоді та активного життя мешканців мікрорайону та сусідніх сіл. Це і є ревіталізація, коли міняємо простір під інші завдання, але будівля лишається.

Ще раз наголошу, що в документі передбачені всі галузі й напрямки, є 4 стратегічні цілі, які, як дерево, розгалужуються своєю кроною. Про наболіле, ремонт доріг, наприклад. По деяких селах конкретно вказані об’єкти, які потребують ремонту. Це означає, що проблему вже намагалися вирішити раніше і є проектно-кошторисна документація на ремонт чи реконструкцію об’єкту. Якщо раніше тими ж дорогами у певному селі не займалися, то інформація подана узагальнено, аби потім ремонт таки провести. Логіку минулих ПСЕРів ми залишили.

— Що реально можна зробити вже цього року?

А. Р. У 2023 році реалізуватимемо так звані поточні заходи, передбачені місцевими програмами. Насамперед йдеться про ремонт доріг. Якщо ПКД буде швидко зроблено — доробиться і запуститься ЦНАП. Фундаментальні об’єкти, на жаль, ні. Так що працюватимемо у межах бюджетно-кошторисних призначень.

— А на наступний рік?

А. Р. Серед масштабних — зробити розв’язку на площі Слави, біля супермаркету «АТБ». Потім доробити дискоклуб у парку Перемоги. Реконструкція та утеплення ліцею, укриття в ліцеї та початковій філії по вулиці Щаслива, 9. Ще є об’єкти у Покровському, Пащенках, Шевченковому, Калениках, Центр безпеки, де дислокуватиметься поліцейський офіцер громади. До речі, один із прикладів того, де можна взяти додаткові кошти на реалізацію проєктів — це облаштування укриття в початковій школі. Кошти у сумі 3,8 мільйона гривень відділ освіти виграв на конкурсній основі. Той же проєкт DECIDE. А загалом цього року решетилівські освітяни перемогли у трьох конкурсних відборах проєктів.

— Поговоримо про проєктно-кошторисну документацію? Вона коштує грошей, а деякі проєкти, розроблені в попередні роки, потребують корегування. Як із цим бути, тим більше в умовах воєнного стану? Варто згадати хоча б той скандал, що розгорівся у Полтаві, де місцева влада за рік накорегувала проєктів на мільйони гривень.

А. Р. По-господарськи, корегувати ПКД можна лише тоді, коли є кошти на реалізацію самого проєкту. Адже корегування — це 3-5% від загальної вартості. Так можна щороку гратися в оновлення ПКД — викидати гроші на вітер, як роблять деякі інші громади. Але ми кошти рахуємо, і в цьому плані наш міський голова принципова — корегувати ПКД будемо лише у разі перемоги на конкурсі чи відбору проєкту у рамках фінансування коштом державної субвенції, або коли точно бачимо, що виграємо, чи робитимемо за кошти місцевого бюджету. Маю на увазі масштабні проєкти. За цей рік у нас по 13 проєктах було замовлено коригування або передбачалося замовлення нових ПКД (тобто, намір знайти проектну організацію, виготовити ПКД і пройти експертизу). Левова частина — це дороги, є також розчистка Псла поблизу Сухорабівки, дискоклуб, квартал навколо «Оберегу», ігровий майданчик біля аграрного ліцею, Міський будинок культури. Експертизу пройшли три — ті, які реально будуть робитися, тобто під них є кошти.

— Про підтримку бізнесу й співпрацю з ним ви вже говорили. Минулого тижня спеціально запрошували на навчання місцевих крафтовиків, які можуть подати заявки на конкурс «Курс на незалежність». Дехто потім писав коментарі в соцмережах, що не знали про подію.

А. Р. От тому раджу уважно стежити за анонсами міської ради на офіційному сайті, і в соцмережах — зокрема. Інформацію про подію ми оприлюднили ще 26 вересня, розігнали оголошення через соцмережі, ЗМІ, на радіо. Телефонували й персонально тим, кого бачимо, що можуть виграти конкурс. Нагадаю, що це друга хвиля конкурсу, організованого у 2022-му році завдяки співпраці українського бізнесу та німецького банку розвитку: агропромхолдингу Астарта-Київ та DEG. Податися на нього можуть представники семи областей, Полтавської — також. Йдеться про переробників с/г продукції та підприємців, які виготовляють продукти харчування, та зареєстровані як ФОП. Цього року планку гранту збільшили до 20 тисяч євро, переможцями оголосять 100 проєктів. Торік це було 10 тисяч євро і в нас був один переможець — садівниче товариство «Мрія». Міська влада — такий собі місточок, який зводить, підказує та допомагає. Наше завдання — аби бізнес не просто оговтувався, а розвивався, створював максимально додану вартість. Для громади — це й додаткові робочі місця, і податки, і комфортне життя, адже з’являються нові заклади, сервіси, продукти. От хто думав, що буде решетилівський кетчуп? А є ж! Друга стратегічна ціль Стратегії — це формування і розвиток конкурентоспроможної місцевої економіки. Це допомога й підтримка бізнесу, програма підтримки малого й середнього бізнесу. Насправді кожен зацікавлений у тому, щоб ця Стратегія спрацювала й була дієвою.

— Болюче питання для багатьох громад — це робочі місця. Особливо — в селах. Хто їх має створювати — влада чи бізнес?

А. Р. Питання справді актуальне. Нові робочі місця все-таки повинен створювати бізнес. Щоб він отримував більше коштів — потрібно виготовляти більше продукції, а для цього має більше працювати людей. З іншого боку, влада повинна створювати умови для розвитку бізнесу, допомагати йому. Тут основна задача бізнесу — прийти до влади, поділитися задумами та проєктами і сказати, чим конкретний орган місцевого самоврядування може допомогти. Наприклад, хочуть збільшити валовий прибуток удвічі, але для цього потрібна земельна ділянка, програма підтримки, промоція в області чи на державному рівні, допомогти написати й подати проєкт тощо. Тим, хто звертається, ми допомагаємо. Має бути діалог, і ми його робимо — бо відкриті. Але перший крок робить бізнес. Ми, в свою чергу, ні від кого не ховаємося, адже це спільна робота на загальний результат та благо. Активно допомагаємо бізнесу в межах законодавчого поля.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA