Василь Бучневич — дослідник історії нашого краю

Сьогодні ми розповімо про українського археолога та краєзнавця Василя Євстафійовича Бучневича, який досліджував історію Полтавщини, зокрема і Решетилівки. Його праці і нині користуються значною популярністю, а часом стають неоціненним джерелом інформації для сучасників.
Василь Бучневич народився 10 липня 1860 року селі Деребчине Ямпільського повіту Подільської губернії (нині Шаргородський район Вінницької області) в родині військового. У п’ятирічному віці разом з батьками переїхав до Полтави, з якою пізніше була пов’язана його дослідницька діяльність. Освіту здобував у Полтавській гімназії, та з невідомих причин курсу її так і не закінчив. Починаючи з серпня 1881 року — він канцелярист Полтавського окружного суду, все його життя було пов’язано з роботою у судових установах двох міст — Ромен та Полтави.
Від 1885 року В. Є. Бучневич працював помічником секретаря Повітового з’їзду мирових суддів у Ромнах, від 1886 року виконував обов’язки судового пристава. Починаючи з 1890 року він працював чиновником канцелярії Полтавського губернського правління. Від 1892 року був помічником пристава, потім секретарем Полтавської поліційної управи. У 1896–1897 роках він — член Губернської переписної комісії. З 1904 року переїжджає до Полтави і до 1919 — судовий пристав Полтавського окружного суду. За часів радянської влади працював діловодом юридичної консультації у Полтаві.
Краєзнавчою діяльністю розпочав займатися досить рано, з 1879 року. Основні його краєзнавчі розвідки були опубліковані в полтавських часописах «Полтавские губернские ведомости», «Полтавский вестник», Полтавские епархиальные ведомости», «Голос Юга», «Киевлянин». Інколи він публікувався і в такому на той час солідному виданні, як «Исторический вестник», науково-популярних «Пчелка», «Журнал для всех», «Одесские новости», «Луч», «Родной край», «Русский паломник», а також був одним із авторів відомого наукового журналу «Киевская старина», був членом Полтавської вченої архівної комісії.
Основна тематика досліджень В.Є. Бучневича — місцева історія, краєзнавство. Ряд праць присвячено минулому таких міст і містечок як Гадяч, Ромни, Кременчук, Крюків, Глинськ, Костянтинів, село Жуки під Полтавою, археологічні пам’ятки. Досліджував біографії І.П. Котляревського та Г.С. Сковороди. Однак частіше за все темою праць історика були Полтава та Полтавська битва.
Але нас у першу чергу цікавить його історичне дослідження про Решетилівку під назвою «Местечко Решетиловка Полтавского уезда», яке було надруковано 1917 року в працях ПУАК (Полтавская ученая архивная комиссия). Це найбільш ґрунтовна праця про наш край дореволюційного періоду, не враховуючи рукопис прапорщика Л. Горленка «Местечко Решетиловка» 1858 року.
У історичній праці В.Є. Бучневича описуються події, які сталися в Решетилівці від її заснування до 1917 року. Описуються часи козаччини та кріпацтва, події, які передували Полтавській битві та після неї. Яскраво описаний маєток колишнього володаря Решетилівки, дійсного таємного радника, члена Державної Ради В.С. Попова. Подається цікавий матеріал про всі шість решетилівських церков, навчальні заклади та інші установи, зокрема про бібліотеку-читальню, поштово-телеграфне відділення, кредитні товариства. Йде мова про решетилівські ярмарки, народні промисли: шевство, ткацтво, вишивку. Василь Бучневич наголошує, що: «Решетиловка является центром разведения овец так называемой решетиловской породы и сбыта смушек. Главная характерная особенность их заключается в том, что ягнята имеют смушки с черными, блестящими, нежными правильными завитками, не линяющими ни от дождя ни от солнца».
Також у дослідженні наводяться цікаві статистичні дані відносно нашого краю.
Остання надрукована історична праця Василя Бучневича датується 1919 роком в часописі «Голос Юга» — про Григорія Сковороду.
11 квітня 1928 Василя Бучневича не стало.
Юрій Кісіль