Максим Лисенко: «Пункти обігріву в громаді працюють у штатному режимі»

Після масованої ракетної атаки минулого тижня Полтавська область знову лишилася без світла, на щастя, лише на пару годин. Тож робота пунктів обігріву, вони ж Пункти незламності, лишається актуальною й за місяць до весни. Про них, а також про алгоритм дій міської влади на випадок блекауту говорили із керуючим справами виконкому Решетилівської міської ради Максимом Лисенком.

— Максиме Вікторовичу, пункти обігріву у нашій громаді знаходяться у приміщенні Міського будинку культури та новій будівлі ЦНАПу. Чому саме ці приміщення вибрали?

М. Л. Обрали саме ці будівлі тому, що тут є індивідуальні котельні, які можемо заживити генераторами, аби опалювати приміщення. Зважали й на той факт, що обидві ці будівлі мають зручне розташування у центрі міста, поруч якраз багатоквартирні будинки — 9-ти та 5-поверхівки. У Будинку культури все необхідне було обладнано у вестибюлі. Та у випадку, якби відвідувачів було ще більше, ніж прийшло увечері 23 листопада та зранку наступного дня, планували також відкрити актову залу і розмістити усіх там — те приміщення розраховане на 450 посадочних місць. У принципі людей за ту добу в пунктах було чимало — приходили погрітися, їм пропонували гарячий чай та печиво. Відвідувачі мали змогу зарядити мобільні телефони та ліхтарики.

Ми обладнали ці пункти завчасно, перевірили все оснащення та необхідну кількість тих самих переносок. Вважайте, що випробування пункти пройшли за тиждень до надзвичайної ситуації, зокрема, перевірили, чи витримають котельні напругу. Все пройшло успішно. Тож 23 листопада, як тільки вимкнули світло, ми розгорнули пункти — ввімкнули генератори, тож до вечора приміщення були з теплом і світлом.

— Щодо діяльності пунктів є вимоги, аби у випадку повторних блекаутів вони працювали цілодобово.

М. Л. Пункт обігріву в Будинку культури й так працює цілодобового, адже увечері у приміщенні знаходяться чергові. До речі, хотів би заспокоїти мешканців громади: на випадок блекауту тих, хто порушуватиме комендантську годину, добираючись до пунктів обігріву, не каратимуть, а навпаки, допомагатимуть дістатися до них якомога швидше.

— А як зі сповіщеннями, безпековими моментами? Бо, як показав листопадовий блекаут, разом зі світлом зникає й інтернет та мобільний зв’язок.

М. Л. Ми цей момент ретельно продумали, а поліція підтримала й допомогла у інформуванні. Нагадаю, що у день блекауту патрульні їздили вулицями міста і в гучномовець оголошували адреси пунктів обігріву та запрошували пройти туди мешканців громади при потребі. Плюс долучилися мисливці, котрі стежили за порядком у громаді, аби не було спокус скористатися зникненням світла. Вони спільно із поліцією патрулювали вулиці міста. До слова, у період блекауту в громаді працювали не лише пункти обігріву. Активно діяли органи соцзахисту, старости в округах. Вони опікувалися соціально вразливими верствами мешканців громади, літніми її жителями, аби ті у такий непростий час були в комфортних умовах. Всі мешканці, котрі знаходяться на обслуговуванні в органів соціального захисту, були під пильним наглядом відповідних служб. Старости теж працювали на місцях, відстежували ситуацію.

— Вивчали проблемні місця на випадок можливих подальших блекаутів?

М. Л. Так, ми домовилися звечора, що на ранок наступного дня навіть за умови, коли не працюватиме стільниковий зв’язок та Інтернет, всі збираємося у міській раді. Якщо щось протягом доби трапилося, а телефони не працюють і неможливо викликати жодну екстрену службу, то старости фактично виконували роль кур’єрів на випадок НП. Тобто мали викликати тих же рятувальників, швидку допомогу й відразу ж повідомити міського голову про ситуацію в окрузі. Із втратою зв’язку саме старости відповідали за свою територію, фактично кожен з них працював 24 години без відпочинку.

Щодо пунктів обігріву, то вони у громаді працюють у штатному режимі. Є запас питної та технічної води. У пунктах також знаходиться повний перелік магазинів, АЗС, аптек, банків, які працюють у випадку блекауту. Нашій громаді пощастило, бо більшість цих закладів працюють, оскільки власники запаслися генераторами. Ситуація не критична, як у інших територіальних громадах Полтавського району, особливо сільських, де АЗС після вимкнення світла не працюють взагалі. До слова, поруч із пунктами обігріву є найпростіші укриття на випадок тривоги.

— Зараз ворог не криючись гатить не лише по інфраструктурних об’єктах, а й по житлових квартал, сільських будинках. А на сигнали тривоги наші земляки реагують зі спокоєм фаталіста, чи не так? Де, окрім укриттів біля пунктів обігріву, вони можуть заховатися від небезпеки?

М. Л. У громаді є найпростіші укриття, де можна при бажанні перечекати повітряну тривогу. Загалом маємо 58 таких адрес. Половина найпростіших укриттів — у Решетилівці, решта — у старостах. Проте вони є майже у кожному з них. На початку повномасштабного вторгнення на повідомлення ДСНС жителі громади реагували, як слід, ховалися в укриття. Зараз туди людей спускається, на жаль, все менше. Проте не варто легковажити цими попередженнями і таки залишатися у безпеці під час повітряних тривог. Ворог щотижня влаштовує масовані ракетні атаки й навіть коли добре відпрацьовує ППО, не відомо, куди саме прилетять ті ж самі рештки збитих ракет та безпілотників. Варто згадати хоча б той давнішній випадок, коли у столиці під час повітряної тривоги чоловік вийшов на балкон власної квартири, аби подивитися, як працює ППО і збиває ракети над Києвом. В результаті загинув від уламку збитої ракети. Так що наполегливо рекомендую землякам не нехтувати сигналами повітряної тривоги.

— Як складається співпраця із міським головою та тими ж силовими структурами, що діють у громаді?

М. Л. Із міським головою Оксаною Дядюновою в нас повна співпраця. На всі питання та виклики, що виникають у громаді через повномасштабне вторгнення, реагуємо разом і робимо це оперативно. Оксана Анатоліївна завжди йде на зустріч, тим більше у ситуації військового стану. Міський голова тримає руку на пульсі всіх подій, що відбуваються у громаді. А загалом у нас доволі тісна й плідна співпраця з усіма силовими структурами — Нацполіцією, військкоматами, СБУ, ДСНС. Ми допомагаємо один одному, підтримуємо в разі потреби й діємо злагоджено у випадку надзвичайних ситуацій, як це довели й події 23 та 24 листопада, коли довелося спільно ліквідовувати наслідки блекауту.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA