Володимир Боряк: як працює місцева пожежна охорона

Як і колеги із державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітники місцевої пожежної охорони щодоби заступають на чергування. Вони так само виїздять на виклики, гасять пожежі, ліквідовують наслідки стихійних лих та негоди. Фактично — працюють у партнерському тандемі із рятувальниками. Різниця в тому хіба, що зона відповідальності ДСНС — це складні ситуації й пожежі підвищеної складності. Місцеві пожежники допомагають із гасінням пожеж переважно на відкритій місцевості. Різняться й джерела фінансування служб, адже місцева пожежна охорона утримується коштом міського бюджету. Про специфіку роботи ми говорили із начальником комунальної установи «Місцева пожежна охорона Решетилівської міської ради» Володимиром Боряком.

— Володимире Григоровичу, як давно в Решетилівці працює місцева пожежна охорона?

В. Б. Вона була створена 26 лютого 2004 року і називалася тоді «Решетилівська районна місцева пожежна охорона». Було набрано мінімальний штат: чотири водії, чотири пожежних, бухгалтер, начальник і старший водій. Всього у штаті було 11 чоловік. Так пропрацювали ми до 2007 року. Потім у зв’язку із дуже скрутним фінансовим становищем у районі, охорона зазнала скорочення: залишилися одні водії, чотири чоловіки. Пожежних і старшого водія скоротили, бухгалтера перевели на півставки. І оце з тих пір працювали як допоміжна ланка державної пожежної частини. І так аж до 2021 року, коли після об’єднання громади й ліквідації районної ради фінансування місцевої пожежної охорони взяла на себе Решетилівська міська рада і ми опинилися під крилом територіальної громади. Цього року нам виділили необхідні додаткові кошти, аби ми розширили штат і взяли ще чотирьох пожежних. Так що тепер можемо повноцінно виконувати мінімальні обов’язки як самостійна одиниця.

— Виїздити на виклики доводиться часто?

В. Б. Якщо зважати на той факт, що з вересня цього року лише вдалося доукомплектуватися пожежними, то виїздили переважно на допомогу державній службі. Виїздити доводиться два-три рази на місяць. Цього року ми брали участь у гасінні 17 пожеж. Переважно підвозимо воду, а гасити допомагаємо пожежу на відкритій місцевості. На складні пожежі працювати однією людиною не вийде, а от допомогти, перекрити під’їзд при потребі — так. На щастя, на даний час нічого такого екстраординарного не було. Цей рік поки що пройшов «без торфів». А в попередні роки на гасіння пожеж на торфовищах залучали й нашу машину. Підвіз води — це була наша основна задача. Гасила пожежу на торфовищі державна пожежна охорона, а ми допомагали. Там зовсім інше обладнання і в зміні — три-чотири рятувальники. Якщо і в нас так буде, то зможемо працювати оперативніше.

— До повномасштабного вторгнення, до речі, було багато розмов про те, що в кожній громаді має бути потужна місцева пожежна охорона.

В. Б. Розмови були. А ще планувалося свого часу ще одну пожежну охорону облаштувати і в Решетилівській громаді, але все упирається в кошти. Починаючи від спеціалізованого автомобіля, приміщення, плати за комунальні послуги, зв’язок. Кошти на це все потрібні чималі й дуже накладно. Для прикладу, приміщення обов’язкове, у гаражі — не менше 8 градусів тепла, а це теж не малі кошти на опалення. І укомплектувати частину, забезпечити спецтранспортом, бензином, запасними частинами.

— До того ж пожежний автомобіль — задоволення не з дешевих, м’яко кажучи. Авто, яким користується ваша комунальна установа…

В. Б. … це автомобіль державної частини, переданий нам у користування. Адже придбати власне пожежне авто — на теперішній час це дуже дорого. Пожежно-технічне обладнання та автомобіль перебуває на балансі 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області, а місцевою пожежною охороною використовується на підставі трьохстороннього договору про сумісну діяльність.

— Який вік працівників місцевої пожежної охорони? Чи до ваших бійців такі ж жорсткі вимоги, як і до рятувальників із державної служби? Маю на увазі вимоги щодо стану здоров’я, фізичної форми?

В. Б. За станом здоров’я уважно стежимо й щорічно проходимо медичну комісію. Дійсно, у державній службі з надзвичайних ситуацій віковий ценз жорсткий, у нас він так жорстко не регламентується. Але свого часу, коли тільки створювали місцеву пожежну охорону, набирали молодих хлопців. То декілька працівників, які починали з місцевої пожежної охорони, зараз працюють у державній. Пройшли хорошу практику, побачили, що це таке, по мірі виходу на пенсію співробітників державної пожежної служби, проходили додаткове навчання й зараз працюють там. Це і водії, і пожежні, які починали в нас. Наша охорона стала своєрідним трампліном у професію.

— Найгарячіша пора для рятувальників — це сезон, коли мешканці громади починають палити бур’яни й сухе листя?

В. Б. Напевно, що так, адже нам потім доводиться ліквідовувати наслідки таких спалювань, маю на увазі пожежі на відкритій місцевості. Завдяки тому, що цієї осені не бракує дощів, то складних займань не було.

— Але люблять решетилівці палити сухе листя.

В. Б. Я вам скажу, що не тільки в Решетилівці — кругом люблять палити. І при тому, що люди ж знають, який штраф. Навіть це не зупиняє. Раніше за спалювання сухостою штраф сягав до 170 гривень, а зараз суми штрафів — на тисячі. Досить таки для кишені важко — і все одно ризикують, звикли так робити і думають, що пронесе.

— Як складається співпраця із міською владою?

В. Б. На скільки це можливо, ми відмови не отримали ні в чому, про що б не просили. Міська рада відгукується на потреби місцевої пожежної охорони. Цього року виділяли кошти на бензин. Торік докуповували необхідне обладнання, зокрема, пожежні рукава, гідрокостюм, лебідку з триногою.

Ще раз зауважу, що тридцять п’ятою сесією Решетилівської міської ради від 14 липня 2023 року було виділено кошти на заробітну плату, що дало змогу доукомплектувати установу чотирма пожежними. Рішення на часі й дозволить місцевій пожежній охороні діяти більш самостійно та оперативно виконувати покладені на наш підрозділ завдання.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA