Іван Дегтяр: про нові продукти «Мрії», співпрацю із громадою й плани на новий врожай

Віднедавна натуральну продукцію садівничого товариства «Мрія» можна придбати не лише через торгівельні майданчики на кшталт OLX, а й у магазинах. У Решетилівці це поки що один торгівельний заклад — магазин «П’ятачок». Та незабаром натуральна продукція, виготовлена з решетилівських овочів та фруктів, обіцяє з’явитися і в інших магазинах, і в столиці зокрема. Адже садівники планують збільшувати виробництво, розвивати своє підприємство. Цьому, зокрема, допоможе й обладнання, яке «Мрія» замовила коштом гранту, що виграла у рамках конкурсу «Курс на незалежність 2.0». Про підсумки року й традиційні плани на новий рік і новий врожай ми й говорили із одним із засновників товариства — Іваном Дегтярем.

— Іване Петровичу, цього року «Мрія» презентувала свою продукцію на різних виставкових майданчиках. Ваші соки розкуштували не лише мешканці Полтавщини, ви виграли конкурс «Курс на незалежність 2.0». Що ще новенького за цей рік?

І. Д. У ранзі переможця конкурсу тепер чекаємо на обладнання, яке має прийти до нового року.

З нового: ми пройшли повну сертифікацію нашої продукції й нашого виробництва — і екологічну, і безпечності харчових продуктів. Розширюємо збут продукції. Товариство вже давно співпрацює із невеличкими екологічними мережами, наприклад «Еколавкою», «Лавкою здравія», які спеціалізуються на продуктах для здорового харчування. Напевно ще рано про це говорити, але зараз тривають перемовини із однією із великих торгівельних мереж. У Києві на завершальному етапі перемовини із мережею «Молоко від фермера», де теж продаватиметься наша продукція. У Києві в нас є гуртовий склад і це перше таке велике місто, де буде представлена наша продукція. Також виграли два невеличких тендери на поставку томатного соку та яблучного у трилітрових банках у місто Кропивницький.

— Після перших матеріалів про «Мрію» решетиляни запитували, де в нас можна придбати ваш сік. Тепер таке місце є.

І. Д. Так, у Решетилівці спробували продати наш сік у магазині «П’ятачок» — він за тиждень продався. Тож вирішили доставити на полиці весь асортимент нашої продукції. Тут можна буде придбати всі шість найменувань.

— Сертифікація, про яку ви згадали, дає можливість брати участь у тендерах, виходити на великі торгівельні мережі?

І. Д. Власне, гігієнічні та лабораторні висновки в нас давно були. Але сертифікація — це для більш вимогливих споживачів, можемо тепер свою продукцію і на експорт відправляти. Сертифікація — більш ґрунтовна та детальна, дозволяє розширити спектр наших споживачів.

— Складно було її пройти?

І. Д. Були виробничі моменти, як от навчання персоналу, були речі, які ми не знали і які для нас відкрити і поправили більш фахові спеціалісти, зробили аудит нашого виробництва. Та якщо від самого початку правильно вибудовувати якісне виробництво натуральної продукції, то сертифікацію нескладно пройти.

І– Цього року у вас з’явився кетчуп «Решетилівський»?

І. Д. Так, у жовтні якраз почали його робити. У нас не тільки кетчуп «Решетилівський», у нас ще й аджика «Полтавська», адже Полтавщина й Решетилівка прийняли нас. Тому одному продукту подарували назву міста, яке нас прихистило, а другому — області, в якій ми зупинилися. Отак, як кажуть, кожній невістці — по сережці. Основна продукція у нас — томатна паста. От її ми хочемо масштабувати. Адже торік Херсонщина була окупована, а цьогоріч затоплена, й виробники томатів пішли північніше. І дуже багато в Полтавській області з’явилося саме виробників томатів. Щоб переробляти ці томати, ми хочемо трішки збільшити наші виробничі потужності й робити томатне пюре. Цього року провели експеримент — роздали безкоштовно людям розсаду томатів. Всім сподобалося і тепер всі нам телефонують і запитують, коли розпочинаємо наступний етап. Тому хочемо збільшити таку співпрацю, а щоб це зробити потрібні виробничі потужності. Тому плануємо добудувати дільницю із виробництва томатної пасти, щоб запустити її наступного року.

— Окрім розсади на наступний рік ще є плани по співпраці з мешканцями громади?

У нас тут багато фермерів, які вирощують полуницю, чорну смородину, інші ягоди. Цього року збуту майже не було й чимало ягід пропало. Тому хочемо допомогти колегам і влітку запустимо невелике виробництво джемів та варення у Решетилівці.

Розсаду будемо роздавати, як і торік. Люди самі кажуть, що вони тепер знають про наше виробництво й самі будуть збільшувати кількість посаджених помідорів. А чому б і ні, якщо сусіди заробили гарні гроші. У селах з’явилися заготконтори. Вони пропрацювали десь місяць, а потім люди самі почали везти овочі та фрукти. Цього року пропозиція сировини виявилася набагато більша, ніж ми змогли переробити, чому й збільшуємо виробництво.

— Конкурс «Курс на незалежність 2.0». «Мрія» вже вдруге стає його переможцем. Що цього разу він дасть товариству, яке обладнання отримаєте?

І. Д. Минулого року ми отримали біля семи найменувань обладнання, зокрема термотоннель для групового фасування, міксер для виготовлення кетчупу й джему, обладнання для навантаження на машини. А цього року цілеспрямовано замовляли те, чого бракує. У нас велика проблема була з тарою. Ті ж помідори привозили у картонних ящиках з-під бананів. І тільки дощ — тара розквасилася, помідори гнили. Тому цього разу купимо багаторазові поліпропіленові контейнери. Потім, ми будуємо виробничий комплекс із прицілом, аби він був ще й виставковим, тобто люди могли його віддувати. Тому одна із дивоглядних історій — це питний бювет. Бо коли ми робимо соки, у нас багато демінералізованої смачної питної води. До цього часу ми її фактично виливали, а так завдяки гранту можемо створити бювет. На території знаходиться криниця, на всю висоту якої ми замовили гільзу із нержавійки, у цій ємності буде збиратися питна вода. Вода високої якості. Зробимо такий питний бювет, де можна буде напитися смачної води й набрати її у пляшку додому. Крім цього, один із паровозів, який тягне наше виробництво, — це високоякісний яблучний оцет «Адамівка». Щоб збільшити його виробництво, ми замовили австрійське обладнання для виготовлення соку прямого віджиму. Наша родзинка — це соки парової екстракції, а соки прямого віджиму ми робили на старому обладнанні, що потребує багато ручної праці. Тому завдяки цьому гранту отримаємо сучасне обладнання для вичавлювання соків прямого віджиму.

— Яблучний, томатний — які ще ваші соки можна скуштувати?

І. Д. У нас є вишневий, яблучний, томатний сік та фруктові мікси, тобто яблучно-вишневий, яблучно-сливовий, яблучно-чорносмородиновий сік. Власне, маємо ще чимало гарних ідей, але вже бракує приміщень, проте наступного року може почнемо робити яблучне повидло.

— Днями ви підписали угоду про співпрацю із міською радою. А як загалом складається співпраця із місцевою владою?

І. Д. Насправді в нас і без угоди була тісна співпраця. У рамках підписаного договору товариство офіційно передає громаді десяту частину продукції — до спеціального продуктового банку. Він — для соціальної сфери. До слова, центральна лікарня вже другий рік готує страви для пацієнтів на нашому томатному пюре, надаємо соки, кетчупи. Ми дуже тісно співпрацюємо із відділом економічного розвитку й залучення інвестицій, який очолює Андрій Романов, з міським головою Оксаною Дядюновою. Нам дуже подобається рівень цієї співпраці, бо ми — релокований бізнес і увага місцевої влади дуже важлива. І вона дуже вчасна, бо якби не ці увага й підтримка, то нам було б важко за рік розвити таке виробництво.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA