Оля Яресько з Решетилівки більше року виготовляє вітамінні суміші для військових

Оля Яресько з Решетилівки більше року виготовляє вітамінні суміші для військових

Українське волонтерство вже можна сміливо назвати унікальним явищем.

З початком повномасштабної війни росії Україна дізналася про багатьох гідних людей свого народу.

Це тисячі чоловіків і жінок, хлопців і дівчат, які з нуля організували в своїх домівках майстерні, пекарні, кухні, цілі волонтерські осередки.

Серед тих, хто потужно допомагає фронту, але скромно відзивається про свою діяльність, і Ольга Яресько з Решетилівки.

Вже рік захисники України ласують її медовими та вітамінними сумішами, енергетичними батончиками.

Виробництво жінка організувала на своїй кухні. І масштаби справді вражають.

Ось як розповідає чому вирішила волонтерити

Оля Яресько:

— Я — в декреті. Просто відчула потребу бути корисною. В перерві між домашніми справами та вихованням дитини спочатку пекла випічку. Передавала волонтерам, коли їхали на передову. Потім мені підкинули ідею з цими вітамінними сумішами. І пішло-поїхало. Якраз холоди, а хлопцям треба десь енергію брати, вітаміни.

— Який головний інгредієнт?

О. Я. Важко виокремити. Горіхи, мед, вівсянка — це і калорійно й енергетично. А лимони, родзинки, інші сухофрукти вже відповідають за вітаміни.

— Вашими смаколиками ласують захисники на багатьох напрямках. Не рахували скільки таких баночок вже поїхало на передову?

О. Я. Спочатку пробувала рахувати. А зараз вже ні. Кілька тисяч точно. Одна партія — це баночок сто. Все роблю почергово. Спочатку тару мию, далі випарюю, готую інгредієнти, потім складаю шарами, заливаю медом. З того часу, як почала робити батончики та суміші, вже пішло 3 бідони меду, а відер великих навіть не перерахую скільки.

— Олю, Вам хтось допомагає?

О. Я. Так. Звісно! Моя головна помічниця — це Віка Шкурупій. А так крім неї дуже багато людей допомагає і баночки приносять, і мед, сухофрукти передають. Сусіди, знайомі по своїх домівках горіхи б’ють.

— А домашні в темі?

О. Я. У мене син — особлива дитина. Донька — студентка — допомагає, як має час. А чоловік? А як же. Точно в темі. Ми навіть жартуємо, що в нас вечори романтичні проходять за горіхами і розливанням меду. Ну і звісно підійняти, піднести, загрузити — це все до нього.

— Часто отримуєте замовлення від волонтерів?

О. Я. Постійно. Я на спілку АТО передаю, Віті Приходько, бо вона теж часто на передову збирає гостинці. Й по своїх знайомих роздаю. Люди знають, чим я займаюсь тому частенько для своїх рідних, хто воює, беруть.

Я стараюся, щоб у мене завжди було 3-4 ящики з готовими вітамінними сумішами. Бо ніколи не знаєш, коли тобі зателефонують. Допомагати — це найменше, що я можу зробити. Тому, коли маю таку нагоду швиденько розгортаю своє виробництво.

— Що для вас волонтерство?

О. Я. Ми живемо в такий час, що сидіти без діла не можна. Для мене це просто допомога! Заради свободи і миру хлопці віддають набагато більше, а ми стараємося, щоб їх підтримати.

Цього тижня відзначали День волонтера, людей які об’єдналися і працюють заради перемоги. Ми щиро дякуємо кожному, хто працює задля допомоги фронту попри різні життєві обставини, фінансовий стан, вік, професію.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA