Настоятель Свято-Успенського храму отець Володимир: «Різдвяні свята ключові й найсильніші для молитви»

Це свято по праву вважають сімейним, теплим і багатим на традиції і обряди.Водночас Різдво Христове в Україні завжди вважалося одним з найбільших релігійних свят. Цього року українці будуть святкувати його 25 грудня. Чи доречно це робити, коли в країні війна? Як правильно поводити себе в цей день і що загадати, коли на небі зійде перша різдвяна зірка, розповідає настоятель Свято-Успенської церкви в місті Решетилівка отець Володимир.

— Чим для пересічних людей має бути Різдво?

О.В.: Як таке Різдво для всіх людей, християн — це народження Спасителя Нашого Ісуса Христа. Різдво календарне накладається на інше Різдво. За дохристиянським віруванням це є Різдво сонця. Ми бачимо по календарю, що в цей день ніч найдовша, а день найкоротший. Тому вважається, що це ще і день народження сонця. На Вселенському соборі було затверджено день святкування Різдва 25 грудня. Тобто нині ми повернулися до того, як це було раніше і вказано в постанові Вселенського собору. Це як Конституція для всіх християн.

— Отче, на вашу думку правильно в такий час святкувати Різдво? Чи все ж варто відмовитися?

О.В.: Святкування буває різним. В суспільстві є дискусія, як, коли, коли важливіше, правильніше? Однозначно треба святкувати. По перше, святкування — це не просто споживання ритуальної страви і веселощі. Це перш за все спомин Спасителя, який прийшов, щоб врятувати увесь світ. Крім того Різдво називають ще днем всепрощення. Мало хто про це знає. Адже цей день — це основа всіх свят у році. Адже якби не було Різдва Христового, то не було б ні Богоявлення, ні Благовіщення, ні Паски, ні Вознесіння, ні Трійці. Ми повинні це святкувати. Але як святкувати? Чи просто праздно упиватися вином і горілкою, вмикати музику на всю вулицю. Чи відзначати спокійно, канонічно, як раніше. Тобто відвідати церкву на Святвечір, потім прийти додому, приготувати ритуальну страву, пом’янути покійних, помолитися за живих. Як це було тисячу років тому. Ще до приходу Христа.

— Як варто провести Різдвяний день? Чого в цей день не можна робити?

О.В.: Почати день з молитви. Не грішити! Бути чесним перед собою і людьми. Всі істини прості.

— Нині все ж не всі почали жити за новим церковним календарем? І навіть є люди, які святкуватимуть Різдво двічі. Чи можна це робити?

О.В.: Поняття святкувань у нас перетворилося у якесь язичницьке поклоніння. Свято для християнина — це перш за все молитва і любов. А якщо в переважної більшості людей — це святковий стіл. Якщо раніше святкували в молитві, то зараз — у розпусті і п’янстві, і споглядання картинок по телебаченню і в інтернеті.

Наскільки світ упав духовно, що порівняти його з тим, що було 300-400 років тому — це небо і земля.

У нас розбираються, коли за стіл сідати. А це не головне в православ’ї. Для мене особисто не важливо, коли святкувати. Є чітко написано 25 грудня, а чи ви будете 7 чи 8, чи 9 — сама суть не в календарному святкуванні, не в слідуванні календарю, а в слідуванні духовній традиції. Тому я буду святкувати так, як святкує наша церква, а разом з нею 10 православних церков світу — 25 грудня. Бо перш за все це день народження сонця. Астрономічна дата, ми повинні її святкувати, як це робили наші пращури.

Але ж ми розуміємо, що різдвяні свята триватимуть із 25 грудня до 6 січня, коли відзначатимемо Водохреща. Тому до Водохрещі всі дні святкуємо і славимо народження Ісуса. Все стає на свої місця. Це також вирівнює питання, які стосувалися посту.

— Якщо ми вже почали говорити про московське засилля, розкажіть як ваша церква, окрім молитви, допомагає фронту?

О.В.: Ми допомагаємо з початку війни. Це наш обов’язок. Чому церква має долучатися? Бо ми державна церква, ми патріоти. Ми розуміємо, за що хлопці там стоять, і ми маємо робити все, щоб перемогти. Бо це ще й питання фізичного виживання. Тому ми допомагаємо. Служителі московської церкви теж починають це робити і мусять дійти до тієї логіки

— То духовність — це теж зброя в наш час?

О.В.: Це дуже цікаве питання! Я про це говорив ще 20 років тому, коли прийшов сюди служити. Люди сміялися! Казали: «Для чого ще одна церква? Є канонічна, московська, ми до неї звикли». В цю церкву ходили наші бабусі, але ми маємо розуміти, що найсильніша зброя — це не ракети і не ядерна зброя. Це ідеологія і духовна зброя. З нами воювали практично духовною зброєю, нас зневірили. Москва прививала нам комплекс меншовартості, низів, а ми слухали і піддавалися. Влада в державі повинна це в кінці-кінців зрозуміти.

— Найперше, що більшість людей проситиме у Бога, коли в небі зійде перша Різдвяна зірка — це мир для України! Що ще варто загадати в цей день?

О.В.: На цьому етапі багато бажань не потрібно. Різдвяні свята — вони ключові й найсильніші для молитви.

Це обов’язково за святковим столом проговорювати бажання миру. Треба звісно загадати мир для України і щоб Україна змінилася.

Без війни нажаль у нас нічого не вийде. Я мирна людина. Але Бог дав нам ці випробування не випадково, а ми мусимо їх пройти. Зрозумійте, ми ніколи не цінували те, що маємо. З війною ми показали, наскільки сильно ми любимо країну, її мову, армію.

Тому маємо докладати зусиль, вірити й молитися за мир у всій Україні. Нехай у день, коли у світ з любов’ю увійшов Ісус Христос, торжествує добро, замовкнуть гармати і в кожного зародиться віра в краще. Спаси Господи!

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA