Школярі привітали працівників Всеукраїнського центру вишивки та килимарства із Різдвом
Малеча завітала до Центру із традиційними українськими колядками та щедрівками.
— Ой чи є, чи нема пан господар вдома?
— Дозвольте колядувати! - Такими словами учні 2-4 класів Решетилівської філії І ступеня Опорного закладу «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника» разом з педагогами Оленою Пальчик та Юлією Ніколаєнко розпочали різдвяно-новорічні віншування працівників Всеукраїнського центру вишивки та килимарства.
Малеча виступала настільки щиро, душевно, з дитячою безпосередністю — вмінням радіти простим речам, а ще зі святковим настроєм, якого у цей воєнний час бракує нам, дорослим, що в похмурий грудневий день на душі засяяло сонечко. На серці стало тепліше від такої особливої зустрічі.
До речі, вихованці цього навчального закладу нерідкі наші гості і вже були у нас з невеличкою концертною програмою. Виконуючи патріотичні пісні, пробуджували почуття гордості за таке чудове підростаюче покоління. Цього разу теж торкнулися найтонших струн наших душ. Доброзичливі, оптимістичні й трішки сумні, бо такий вже час, колядки і щедрівки звучали з уст хлопчиків та дівчаток. Не обійшли вони найболючішу тему — тему війни. Були миті, коли навіть сльози накочувалися на очі. Не можу не процитувати кілька колядок:
«На Різдво, на Святий Вечір Позбиралася малеча, Мати кутю вже поставила на стіл. „В хаті в нас когось бракує“, — „Діти, тато наш воює, Молимось, щоб повернувся він! Та молитва на Різдво Збереже в бою його“… І Оленка зачекалась свого тата… Миколає наш святий, Поверни його мені. І не треба більш нічого дарувати!… Богородице Маріє, Чорний вітер з Сходу віє. Хочу я, щоб оминув він нашу хату!.. Наш Івасик народився, В нього зубик лиш пробився, Він ні разу ще не бачив свого тата… Миколай поправив вуса, Почесав по бороді, запитав в усіх ангелів, тих, що були на війні: „Чи живий в Оленки тато? Чи поверне до села?“. „Не беруть його гранати, Богородиця спасла!“… Колядую, колядую, Перемогу нашу чую! Хай приходить в кожну хату рік щасливий і багатий! В теплих, сонячних домівках, Діти хай сміються дзвінко. Землі зорані боями Буйно зацвітуть садами. Оживе хай вся земля без сусіда-москаля! Знов розквітне Україна — Сильна, вільна і єдина!..».
Керівник ВЦВК Надія Вакуленко від імені колективу подякувала школярам та вчителям за подаровану радість. Привітав малечу і Святий Миколай. Він разом з Надією Вакуленко та заступником директора Центру Аллою Кісь вручили гостям подарунки.
Кожна дитина з нетерпінням чекає святого Миколая, Різдва Христового та й ми, дорослі, теж. Бо з їх приходом сподіваємося на маленьке диво, здійснення заповітних мрій. Святий Миколай прославився своєю добротою і готовністю допомогти кожному, хто цього потребує. Хай же він не обійде своєю добротою і допомогою кожного з вас. Хай супроводжує весь наступний рік, не залишаючи без допомоги! Хай свята Різдвяно-Новорічного циклу подарують радість та справжню віру в чудеса! Хай збуваються всі великі та маленькі побажання, найголовніше з яких — Перемога України, щоб живими і здоровими повернулися наші захисники до своїх родин, щоб ми жили у мирній країні, щоб діти ніколи не знали слово «війна»…
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК