Повертаємо своїх: 230 українських воїнів удома!
Учора відбувся найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін військовополоненими.
У середу надвечір стало відомо про те, що з полону було звільнено 230 українців та українок.
Серед них — 130 представників Збройних Сил України (зокрема 14 бійців ТрО та 14 ВМС), 55 бійців Національної гвардії, 38 прикордонників, один поліцейський та шестеро цивільних, які були незаконно позбавлені волі.
Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого, підтверджений через Міжнародний комітет Червоного Хреста (182 особи), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти та мали статус «пошук особи» (48).
Більшість звільнених — чоловіки (225), п’ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 осіб, одинадцятеро — офіцери, — повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
«Це захисники „Азовсталі“, острова Зміїний, ЧАЕС, серед них є і бойовий медик… Багато воїнів потрапили у полон ще в перший день війни! Над поверненням працювала велика команда людей. Й надалі Україна буде робити все, щоб повернути всіх своїх людей додому! Фізичний стан наших захисників дуже поганий, але морально вони дуже стійкі. Кожен з них радий повернутися на Батьківщину. Далі на них чекає медичний огляд, допомога з відновленням документів, карток та реабілітація», — написав у своєму Телеграм-каналі уповноважений з прав людини Дмитро Лубенець.
Він також повідомив, що на сьогодні додому вдалося повернути 2 828 захисників. Цього разу, аби визволити з російського полону своїх громадян, Україна залучала нових посередників, зокрема ОАЕ.
Серед звільнених — і троє захисників з Полтавщини. Про це повідомив начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.
Старший солдат ЗСУ Максим Глушко із Кременчуцького району потрапив у полон у Маріуполі.
Молодший сержант, командир відділу Нацгвардії Іван Срібний із Семенівської громади полонений на Запоріжжі.
Солдат ЗСУ Артем Стребко з Новосанжарської громади потрапив у полон на Донеччині.
Нині вони перебувають на реабілітації та тримають зв’язок із рідними.
Віктор БІЛОКІНЬ, Решетилівщина.UA