Як зносити випробування важкими часами: що радить церква

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній на своїй офіційній сторінці у Фейсбук вкотре звернувся до українців зі словами підтримки. Зважаючи на реалії війни — постійні прильоти, щоденні повітряні тривоги та емоційно складний час — митрополит радить землякам, як протистояти злу і гідно пройти випробування, не втрачаючи себе та віру в добро.

«Зараз всі ми, українці, несемо свій важкий хрест, несемо спільний хрест України — і несемо його на Голгофу страждань, щоби перемогти зло і досягти перемоги, утвердження правди, справедливості, незалежності й волі. Маємо цю нашу дорогу здолати. Вона є важкою, виснажливою, часом дуже болісною і стражденною, але крок за кроком, долаючи ці випробування, ми будемо зміцнюватися в добрі й правді. Бо все у житті є невипадковим і трапляється не дарма: якщо Господь дав хрест, то дасть і сили, аби його нести», і — написав митрополит.

Ось кілька порад від настоятеля ПЦУ, як полегшити цю важку ношу:

1. Відчувати емоції — це нормально, але не слід бути їх рабами

Майже два роки повномасштабної війни з усіма її видимими і невидимими поки наслідками. Зрозуміло, що «емоційні гойдалки», відчуття страху, втоми, розгубленості, безсилля, часом навіть апатії чи ненависті — все це наша реакція на зло, це нормальна реакція на ненормальні умови. Не соромтесь цих емоцій, проживайте їх, але не давайте їм заполонити ваше серце, підкорити вашу волю. В серці має жити віра — в Бога, в перемогу, в правду, в добро.

2. Не занепадайте духом і не опускайте руки

Бо якщо піддатися духовній втомі, то її «плодами» будуть пригніченість, безнадія, журба, зневіра, збайдужіння, відчай. Це все позбавляє людину будь-яких сил — і саме це якраз потрібне нашому ворогу, аби нас здолати. Збирайте по крихтах надію, оберігайте те зернятко віри у своїй душі, аби не дати ворогу засіяти її відчаєм, безпорадністю та безнадією.

3. Сили вичерпуються, але дбайте про їх поновлення

Духовно згасати, емоційно спустошуватись — це нічим не легше за фізичні муки. Не втрачайте зв’язок з тим, що вас радує, духовно насичує, відновлює, що викликає у вас хоча б секундну, але посмішку. Намагайтеся помічати красу і життя довкола, робити щодня хоча би одну добру справу… Не забувайте і про молитву — це найкращий оздоровчий бальзам для душі, який дарував нам Господь для душевного оновлення й укріплення.

4. Відновлюйте себе — допомагаючи іншим

Довкола — безмежні можливості щодо цього, лише озирніться, бо немає в Україні людей, кого не торкнулася ця війна, які не зазнали втрат (не лише матеріальних, а й психологічних, емоційних, душевних). Завжди є ті, хто вже знемагає нести свій хрест, хто зневірився і майже здався… Допоможіть, розділіть з ними ту важку ношу, будьте для них опорою — виконання цього базового християнського принципу дасть вам відчуття потрібності, додасть сил, важливості.

5. Цінуйте кожну мить життя

Кожна мить вашого життя — це чудо, подароване Богом. Це неповторність, мить, яку важливо не проґавити, не змарнувати, а наповнити її важливим і потрібним сенсом. Під час війни по-особливому розумієш цінність цієї миті, коли кожна хвилина може бути останньою, а тому відкриває нам нові горизонти — для добра, милосердя, допомоги, підтримки, любові.

Зносити випробування — це завжди нелегко, але коли разом — значно легше. Ні в якому разі не зневірюйтесь, бо віра в Бога — велика сила, і коли вона жива та діяльна, то дає людині благодатну силу. Недарма Священне Писання нам свідчить: все, що неможливе для людей, є можливим для Бога (Лк. 18: 27).

Михайло ЧУБ, Решетилівщина.UA