Олександр Родзянко: як гумор українською підкорює міжнародні конкурси

Солідне міжнародне журі дає високі бали юнакові з Решетилівки за доволі специфічний, як для іноземців, вид мистецтва — читання гуморесок. Адже гумор без знання мови складно зрозуміти, тим більше що Сашко на конкурсах виступає українською. Проте гору бере його харизма, акторське мистецтво та щирість.

Гуморист із дипломами прикладних професій

Акторство і гумор для Олександра Родзянка — не професійні заняття. Це радше хобі, проте на сцені він почувається природньо і комфортно. Народився і ріс у звичайній решетилівській родині. Батьки нині на заслуженому відпочинку. Юнак розповідає, що у молодості мама мала гарний голос, співала у хорі. Тато все життя пропрацював у райспоживспілці. Старша сестра Наталя — мама-героїня, виховує п’ятьох чудових діток. А от Олександр пішов, як сам говорить із посмішкою, стежками гумору.

Насправді в активі юнака — два дипломи із цілком прикладних професій. Після закінчення 9-го класу у гімназії він продовжив навчання у Решетилівському професійному аграрному ліцеї імені І. Г. Боровенського. Закінчив його з відзнакою у 2018 році й отримав фах пекаря-лаборанта з хіміко-бактеріологічного аналізу. Потім склав успішно ЗНО та вступив до Полтавського університету економіки та торгівлі. Його закінчив нещодавно. Йшов на червоний диплом, проте на заваді стало здоров’я — хлопець переніс операцію на очах.

У ПУЕТі Олександр вивчав інформаційну, бібліотечну та архівну справу. Тут свого часу навчався тато, але за іншим напрямком — вивчав кооперацію. «Це теж інтегрована, проте творча професія, що охоплює галузь освіти, культури, зв’язків із громадськістю, — зауважує Олександр. — Йдеться про розвиток бібліотек, їх осучаснення, роботу з використанням сучасних технологій, хмарних технологій. Зараз галузь бібліотек отримає меншу підтримку від держави. Зрозуміло, що війна, але після перемоги хочеться, аби ситуація змінилася, бо інтернет інтернетом, а книга лишається важливим джерелом знань».

Олександр зауважує, що сучасна бібліотека — це не лише книгозбірня, це простір для розвитку, спілкування, місце, де можна отримати нові враження, розробляти проєкти і стартапи. Ми з ним говоримо про Фінляндію, де бібліотеки просто вражають. І йдеться не лише про найбільшу у Європі триповерхову бібліотеку Ооді у Гельсінки, де у штаті навіть є спеціально навчені собаки, які уважно слухають, як дітки вчаться читати. Собака терпляче сидить поруч із малим відвідувачем бібліотеки і так само терпляче слухає, як той читає по складах. Сучасні бібліотеки — а фактично мультифункціональні і високотехнологічні заклади — фіни відкривають навіть у невеликих містечках. І було б дуже круто, аби цей досвід інтегрували й українці, бо бібліотеки — це аж ніяк не нудно.

Про творчий вулик у серці Решетилівки

Сучасна молодь нині не зупиняється на отриманні одного диплома, бо світ технологій вимагає постійного розвитку. Давнє правило про те, що знання за плечима не носити й учитися потрібно все життя, зараз працює, як ніколи. Олександр Родзянко, для прикладу, наразі здобуває ще один фах. Цього разу — творчий, інтегровану професію живописця-килимаря. Він — другокурсник Решетилівського художнього професійного ліцею. На запитання, чи була можливість обрати інший навчальний заклад, юнак з подивом перепитує: «А нащо шукати, коли в тебе вдома такий чудовий заклад? Знаєте, як кажуть, щастя ось, під носом, а ми його шукаємо десь за горами й за морями. Все пізнається у порівнянні. Мені було комфортно і в ПУЕТі, але не на стільки. Тут мені вдалося більше розкритися, як особистості. Тому вдячний кожному викладачеві, особисто директору Наталі Вікторівні Бігун за те, що вона зважала на мою ситуацію».

Цю ситуацію юнак описує так: з корабля на бал — з лікарні після складного лікування у навчальний процес. Йому було важко, проте в ліцеї він знайшов велику підтримку та допомогу. «Дякую, що ще не вигнали, — жартує Олександр, а потім серйозно додає. — Насправді викладачі дуже підтримують, завжди йдуть назустріч. Можу зателефонувати, порадитися». Й ця підтримка стосується не лише навчання, а й занять улюбленим читанням гуморесок. Тут юнаку допомагає Віта Козлова, підказує, як правильно і як краще подати матеріал. Разом аналізують та розбирають виступи.

Про свій вибір навчального закладу юнак і миті не шкодував. Зауважує, що обрав справді творчу родину, яка щиро приймає у свої обійми творчих, неординарних і навіть трішки навіжених у гарному розумінні цього слова, непересічних людей. «У ліцеї викладачі завжди готові підставити своє плече. І це стосується не лише навчання, а й життєвих проблем, — пояснює наш герой. — Тому багато випускників підтримують хороші стосунки зі своїми викладачами, приїздять у гості. Вони стали другою сім’єю. Ліцей — це ніби великий вулик, де кожна бджілка має своє значення і своє призначення і тільки разом можна досягти успіху. Окрім того вулик — це й велика бджолина сім’я, де кожен тримається один за одного».

Перемоги із гуморесками «сміхотерапевта» Глазового

Свою альма-матер, рідне місто і країну Саша достойно представляє на міжнародних конкурсах. Як зауважує, викладається навіть не на сто, а на тисячу відсотків.

Ось список його перемог лише за минулий 2023 рік та січень нинішнього року:

1. Міжнародний двотуровий фестиваль мистецтв «Світ збирає друзів» (Україна-Грузія) 2023 р. — ГРАН-ПРІ (журі з України, Туреччини, Італії, Грузії);

2. Міжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс мистецтв «Яскраве майбутнє» (Італія, 15.09.2023 р.) — володар ГРАН ПРІ;

3. Berlin: Talente Europas — фаховий творчий конкурс міжнародної мережі талантів Constellation World Talent Network і творчої платформи Алея Зірок України (Берлін-Київ, 09.12.2023 р.) журі з Німеччини, Франції, США та України — 1 місце — 97 балів зі 100;

4. Paris: Talents d'Europe — фаховий творчий конкурс міжнародної мережі талантів Constellation World Talent Network і творчої платформи Алея Зірок України (Париж-Київ, 19.12.2023 р.) журі з Франції, Великої Британії, США та України — 1 місце — 95 балів зі 100;

5. Міжнародний конкурс мистецтв «Талант року» — Київ, 05.01.2024 р. — Перша премія.

Подяки за підготовку талановитого вихованця отримує й куратор Олександра — Віта Козлова. Адже ці перемоги для них спільні. І вони — результат копіткої роботи та підготовки, бо на конкурсах решетилівському юнакові доводиться конкурувати із вихованцями спеціалізованих навчальних закладів, шкіл мистецтв та будинків культури.

Саша бере участь у конкурсах дистанційно. Це теж перевага світу сучасних технологій, коли можна записати на відео свій виступ, заповнити анкету онлайн та відправити матеріали на розсуд журі. Олександр зізнається, що офлайн участь пов’язана ще й з економічними чинниками. Адже щоб виступити «наживо» у тому ж Львові на конкурсі, що триває не один день, необхідно винайняти житло, сплачувати за харчування, внески на конкурс. Для студента, котрий витрачає кошти на вартісне лікування, такі поїздки — задорого. Тому обрав для себе оптимальний варіант дистанційної участі. Проте юнак зізнається, що розглянув би можливість взяти участь у фестивалі на підтримку збройних сил, щоб мати нагоду допомогти захисникам.

Виступає гуморист виключно українською. Це непросто, зважаючи на міжнародне журі, мовний та культурний бар’єр. «Знаю, що журі зі Сполучених Штатів, Великої Британії нашу культуру не дуже розуміють, будемо дивитися правді у вічі, — зауважує юнак. — Але дирекція фестивалю робить все можливе, аби журі сприймало такі виступи. Адже я набираю високі бали — 95 чи 97 зі 100. Тому щиро дякую за високу оцінку моєї творчості».

Для виступів Олександр Родзянко обирає творчість Павла Глазового. Того ще за життя називали найулюбленішим сміхотерапевтом українців за уміння тонко підмічати кумедне й дотепно розповідати про людські відносини. Його твори нині актуальні, як ніколи, як і сеанси «сміхотерапії» в умовах постійного стресу через війну.

Про людей, які змінюють себе і країну на краще

Зараз Олександр готується до дипломної роботи. За фахом живописця вже захистився, цей рік здобуває професію килимаря. Дипломну роботу (а це найімовірніше буде гобелен) готує під керівництвом Тетяни Кирпотіної.

А ще вже шостий рік поспіль юнак представляє в регіоні Всеукраїнське об’єднання громадян «Країна» — продовжує нагороджувати гідних земляків знаками народної пошани. Цю почесну місію виконує на громадських засадах. Нині у пріоритеті — волонтери, захисники. Список земляків, які з рук Олександра Родзянка отримали нагороди, чималий. Серед лауреатів — Діана Танько, Андрій Горобець, Руслана Байдак, Владислав Ситник, Богдан Федоров, Юлія Бур’ян, тренер чемпіонів Віталій Пісарєв, Тимофій Сітало, Таня Григор’єва та багато інших. Відзнаки отримали також кращі вчителі та директори шкіл громади. Серед нагороджених — люди різних професій. Олександр зауважує, що якихось чітких критеріїв чи жорстких норм відбору немає. Адже кожна людина особлива і не можна всіх заганяти в єдині рамки. Тим більше зараз війна, а вона по-своєму засвітила здавалося б добре знайомих людей.

«Хтось до вторгнення отримував нагороду як спортсмен, а нині проявив себе як волонтер. Люди змінюють діяльність, досягають у цій сфері теж успіхів. Це люди, які змінюють країну на краще. Бо якщо хочеш змінити країну, почни з себе. Ми, як ті вогники, запалюємо інших людей. І підсвічуємо тих, кого широкий загал часто не помічає, але при цьому люди роблять багато корисного, — говорить Олександр Родзянко. — Багато серед тих, хто отримав нагороди, дуже скромні й непублічні. Кажуть, що добрі справи робляться тихо, проте це палиця з двома кінцями. Якщо не розповідати про це — скажуть, що нічого не робиш, звітуєш про допомогу — знову хейт, звинувачують у піарі. Та я радий, що у нашій громаді є визначні особистості, які не зважають на хейт, роблять своє справу. Бо зараз найголовніше — це Перемога».

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA