Надія Вакуленко — героїня фотопроєкту «Сучасна, Творча, Незламна українка»
Фотопроєкт було презентовано у Брюсселі в «Українському Хабі» при Європарламенті.
Керівник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Надія Вакуленко в числі 12 українських жінок (віком від 22 до 65 років, різних професій та соціального статусу, відомих і невідомих особистостей) стала героїнею фотопроєкту «Сучасна, Творча, Незламна Українка».
Світлини героїнь стилізовані під живопис, надруковані на полотні і оформлені в красиві декоративні рами. Автор задуму і втілювач проєкту — непересічна особистість, людина з активною життєвою позицією Світлана Волкова (Дніпро) нещодавно презентувала проєкт в Брюсселі (Бельгія) в «Українському Хабі» при Європарламенті. Ця персональна фотовиставка Світлани Василівни мала неабиякий успіх. Автор прагнула на світлині поєднати фотопортрет героїні, який акцентує увагу на особистості, відображає душевні якості героїні, з її різноманітною діяльністю, роботою, творчістю; продемонструвати яка вона — українка — багатогранна особистість. У результаті автор обрала 21 знімок 12 героїнь, бо, за задумом, відбувалася зміна їх образів, локацій та реквізиту.
Зйомки фотопроєкту проходили в Україні (Дніпро і Дніпропетровська область; Київ, Ірпінь, Мотижин, Мукачево Закарпатська область; Решетилівка, Полтавська область) і в Празі (Чехія). Майже всі зйомки велися в складних умовах: героїні, особливо в Дніпрі, були відзняті в період повітряних тривог, які часто лунали і тривали по декілька годин на день. Погодні умови не завжди були сприятливі.
Незважаючи на те, що підготовка тривала доволі довго (пошук, налагодження контактів, робота над створенням образів героїнь, пошуки i відбір локацій, реквізиту) і все було заздалегідь детально сплановано, виникала постійна обмеженість у часі і можливостях в період зйомки. Відбувалися часті зміни попередньо назначених дат, тому що героїні знаходилися в різних містах і періодично виїжджали в силу зміни обставин в умовах війни і блекаутів. Непрості локації вимагали значних фізичних навантажень під час зйомки.
Варто зазначити, що Світлана Волкова — громадська діячка, ландшафтний дизайнер, директор Садового Центру і власник ТМ «Первоцвіт», екс-президент Міжнародної громадської організації «Міжнародний Союз Творців Ландшафтів» (діяльність якої була вимушено припинена через війну), автор статей і фотопроєктів у професійних ландшафтних та інших журналах України. Фотопроєкт, від ідеї до повної реалізації, незважаючи на різні труднощі й на те, що довелося виконувати функції цілої команди (лише частково допомагав чоловік) — особистий вклад Світлани Волкової в Перемогу України. На даному етапі реалізація фотопроєкту здійснюється за власний кошт жінки. Вона планує продовжувати зйомки i після відкриття виставки в Європарламенті.
Як зазначає пані Світлана, вона впродовж 2023 року активно працювала над створенням цього фотопроєкту, ставивши за мету кілька завдань:
— Показати світові світлини сучасної, незламної, творчої українки. Українська жінка — не озлоблена жертва, а борець і Берегиня, жінка — лідер, сповнена світлих, новаторських ідей, яка, незважаючи на ситуацію, змінює світ на краще, впевнено дивиться в майбутнє, активно відроджуючи минуле, вірить в Перемогу і процвітання України. Українка, яка має активну громадянську позицію, допомагає в усіх сферах, рятує життя людей і тварин, створює нові творчі шедеври, прославляє країну, перемагає, проявляє емпатію.
— У черговий раз привернути увагу світової спільноти і спільноти українців по всьому світу, до цієї жахливої, кривавої, з постійно зростаючою кількістю невинних жертв, війни з не прихованим тероризмом, геноцидом, які відбуваються в 21 сторіччі. Привернути увагу, закликати до активної діяльності світову спільноту, яка б допомогла якомога швидше відновити справедливість і припинити цілеспрямоване знищення української нації, руйнування міст, сіл та інфраструктури, руйнування психіки та калічення українців, нанесення непоправної екологічної шкоди… Паралельно продемонструвати, як українська жінка — сильна, сучасна, шляхетна, творча, незламна реагує і справляється зі складною, здавалось би безвихідною ситуацією, як в Україні, так і за кордоном. Це наглядний приклад для всіх жінок світу.
— Доповнити образ жінки короткою історією про неї і її досягнення в попередній і, звичайно, в цей складний для країни період. Створити симбіоз зображення та літературної компоненти, який посилює зорове сприйняття світлини, допомагає глядачеві запам’ятати знімок. Вказати локацію і причину, по якій вона була обрана автором; інформувати про дату коли була знята і при яких, зазвичай, складних обставинах; з якою ціллю автор проекту працювала над створенням образу героїні, що в комплексі дає можливість зрозуміти авторське трактування. Відомо, що творчість потребує настрою, а в умовах війни — це надскладне завдання. Але для Світлани Волкової цей фотопроєкт став можливістю продемонструвати своєрідний внутрішній протест, нав’язаній зовні ситуації; вмінням абстрагуватися від ситуації і продовжувати займатися творчістю, громадською діяльністю, створювати щось нове. А ще можливістю знайти соціально відповідальних, проактивних однодумців.
— Ціллю авторки також було допомогти творчим особистостям, надихнути людей України не опускати руки, незважаючи ні на що, продовжувати мріяти та вірити у гарне, світле і мирне майбутнє.
Тож, героїнями проєкту стали українки з унікальною історією і долею. Деякі з них, через війну, кардинально змінили свої основні професії та стали волонтерками, парамедикинями та громадськими діячами. А деякі, серед яких і Надія Вакуленко, — справжній скарб нації, продовжують активно займатися творчістю, завдяки чому весь світ знайомиться з тисячолітньою українською історією, неймовірною культурою та традиціями. Всі героїні мають широкий кругозір і йдуть в ногу з часом: кожна відвідала багато країн світу; майже половина представляла Україну за кордоном на різноманітних виставках, фестивалях і змаганнях. Дві героїні фотопроєкту постійно, у вільний від роботи час, підкорювали гори: Карпати, Тянь-Шань, Памір, Крим, Кавказ, Татри, Альпи, Гімалаї.
Ми маємо гордитися жінками, котрі у цей складний час війни своїми небайдужістю і незламністю, своїми лідерськими якостями і активною громадянською позицією, своєю творчістю і креативністю пишуть історію України періоду воєнного лихоліття, працюють на підтримку наших захисників, вкладають і свою часточку праці у Перемогу України над путінською ордою.
Людмила Дядченко, провідний редактор ВЦВК