Таня Зубрицька: коли сила — це красиво й переможно
Паверліфтинг — це не лише про сильних чоловіків, а й про чарівних жінок, які не приховують свою силу.
У Решетилівці чимало знаних, титулованих, заслужених тренерів. Проте на фоні тренерів-чоловіків виділяється юна й тендітна, чарівна Тетяна Зубрицька. Та ця ніжна тендітність хай не вводить вас у оману, бо миле дівча — ще той міцний горішок, що легко може «штовхнути» вагу доброго дядька. Цього навчає і своїх вихованців, які відвідують секцію паверліфтингу Решетилівської дитячо-юнацької спортивної школи.
При вазі у 52 кілограми «витискала» 117 кг у становій тязі
Насправді про паверліфтинг Таня не мріяла. Хоча спортом захоплювалася ще зі школи. Проте головна й найбільша любов у дитинстві — то був футбол. Тетянка грала за дівчачу футбольну команду, захищала її кольори на змаганнях. По закінченні школи хобі вирішила перетворити на професію. Тому з рідних Пащенок поїхала до Полтави, аби вступити до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Обрала факультет фізичного виховання і спорту. Вона — фахівець з фізичної реабілітації та рекреації, дипломований фітнес-тренер, має магістерський ступінь у царині фізичного виховання та спорту.
А от знайомство і захоплення паверліфтингом у дівчини розпочалися із тренажерного залу політехніки. Там на спортивну дівчину звернули увагу однокурсники й запропонували спробувати сили у паверліфтингу та взяти участь у змаганнях. Дівчина погодилася, аби випробувати власні сили та витривалість. У скарбничці Тані — перемоги на всеукраїнських змаганнях. При вазі у 52 кілограми тендітна студентка з легкістю у жимі лежачи піднімала 55 кілограмів ваги, присідала зі штангою вагою 100 кілограмів. У становій тязі «витискала» 117 кілограмів.
Коли Girl power не лише рулить світом, а й підіймає штангу
Вона й зараз успішно руйнує стереотипи, що паверліфтинг — то спорт для сильних чоловіків. Дівчина зауважує, що серед спортсменок чимало дівчат — тендітних, жіночних. Проте зі штангою і навантаженнями вони справляються не гірше за чоловіків.
«Не скажу, що жінкам у цьому виді спорту легше чи вони мають менше навантаження, — зауважує Таня Зубрицька. — І чоловіки, й жінки повинні однаково виконувати нормативи, передбачені для їхньої вагової категорії. Справді, паверліфтинг популярний переважно серед чоловіків, дівчатка віддають перевагу фітнесу. Наприклад, якщо дівчатка приходять у секцію, то вони переймаються більше фігурою, а не підняттям великою ваги. Не м’язи накачують, а чимало хлопців цікавить саме те, аби більшу вагу підійняти. Проте у сучасному світі все дуже швидко змінюється. І в моїй секції зараз 20 відсотків юних спортсменів — це якраз дівчатка. Фізична підготовка залежить від витривалості, різних фізичних якостей та кондицій, а не від статі. Звичайно, чисто генетично хлопцям цей вид спорту ближчий, і легше досягнути результату, бо тестостерон бере своє, у хлопців більше сили. Проте й дівчата від них не відстають».
Яскраве підтвердження тому — і перша у громаді чемпіонка України з паверліфтингу Софія Кребсс, яку тренує наша героїня.
Фітнес — хобі, паверліфтинг — улюблена робота
Життя самої тренерки ділиться у співвідношенні 50 на 50 на фітнес та паверліфтинг, де фітнес — то більше хобі, а силовий вид спорту — робота, проте робота улюблена, в задоволення і для душі. Вести секцію паверліфтингу в ДСЮСШ в Решетилівці дівчина почала ще коли навчалася в університеті, у 2017 році. Розповідає, що якось приїхала до Решетилівки й попросилася позайматися у залі ДЮСШ. Певно, керівник школи стежив за тренуванням спортсменки, а тому по його закінченні… запропонував дівчині роботу в закладі, аби не втрачати дорогоцінний кадр. І не прогадав, бо секція паверліфтингу користується популярністю і вже пішов сьомий рік, як Тетяна Зубрицька працює тренером у ДЮСШ.
Таня живе на два міста: катається з Полтави до Решетилівки, аби тренувати своїх юних паверліфтерів. Як і більшість студентів, котрі осідають у місті, де навчалися, Таня лишилася у Полтаві з коханим. У нього робота в обласному центрі, вона щодня їде до своїх талановитих діток у рідну Решетилівку.
Кажуть, що тренер — це той, хто змушує робити те, що ви не хочете, аби ви стали тим, ким мрієте бути. Методика роботи тренерки Зубрицької — це не про примус, а про бажання. Дівчина говорить, що воно головне у заняттях спортом, аби ті були справді на користь.
«Набираю у секцію хлопчиків та дівчаток у віці від 13 років. Якщо дитина хоче займатися, то зріст і вага не мають значення. Відбору, як такого, немає, нікого не відправляю, мовляв, ти нам не підходиш. Якщо дитина хоче спробувати — підтримую. Навчаю техніки, яка надзвичайно важлива при виконанні вправ, допомагаю, як можу. А там, якщо є бажання, то дитина залишається, — говорить Таня. — Звісно, не всі діти прагнуть займатися цим видом спорту на максимум зусиль, переходити у ранг професіоналів. Тому переважна спрямованість занять — це загальна фізична підготовка. Але вже хто зацікавлений займатися цим видом спорту, то з ними тренуємося більш професійно».
Жінка, що знає секрет, як перетворити «хлюпика» на сильного чоловіка
Тренування із паверліфтингу, як мабуть, і в більшості видів спорту, складаються з розминки, основної програми та заминки. Специфіка в тому, що для кожного свого учня Таня Зубрицька розписує вправи та навантаження індивідуально, залежно від фізичних кондицій юного спортсмена. Якщо дитина прийшла без попередньої підготовки — акцент на всебічному фізичному розвитку. Якщо хлопці готуються до виступів на змаганнях, для них передбачено більш жорсткі та складні програми тренувань. Останніх доводиться ще й стримувати, бо є такі, хто хоче все й відразу, тобто підняти максимальну вагу. Та тренерка нагадує, що великий спорт — це не лише високі досягнення, а й великі навантаження й травми. От їх і слід уникати, а для цього слід знати свій максимум і «не передавати куті меду».
«Є в мене такі учні, яких з тренувань просто виганяю, бо перенапруження дуже шкідливе, — розповідає Таня. — Програма тренувань розроблена таким чином, щоб одна група м’язів була задіяна під час виконання вправ, а інша відпочивала. Не варто форсувати події і рвати на собі сорочку, робити більше, ніж можете. Головне — поступовість, хороша техніка у виконанні вправ. Якщо запитаєте, що потрібно для розвитку сили, то секрет дуже простий — тренуватися, правильно харчуватися, відпочивати і добре висипатися. Щодо харчування, важливо, аби воно було збалансоване, включало всі типи продуктів. Звичайно, перед тренуванням потрібно більше вуглеводів споживати, аби була енергія для вправ. Білок важливий після тренування як матеріал, з якого „будуються“ м’язи. Не забороняю нічого: хочеться солоденького — будь ласка, аби з користю для здоров’я. Жодних жорстких дієт, адже у паверліфтингу спортсмени не тіло демонструють, а силу».
Таня може довго й професійно розповідати про техніки всіх трьох вправ паверліфтингу — присідання зі штангою, жиму лежачи, станової тяги. Знає найбільш вразливі сторони спорту «сильних» чоловіків і жінок — це спина, яку часто травмують через недотримання техніки чи перевантаження. Та краще — один раз все це побачити і потрапити на її тренування. Бо вона краще знає, як перетворити «хлюпика» на справді сильного чоловіка.
Як виховати чемпіонів
Нині під началом Тетяни Зубрицької у Решетилівський ДЮСШ тренуються більше сорока юних спортсменів. Базова група складає 15 дітей, з яких шестеро постійно беруть участь у змаганнях різного рівня. Найбільше зараз вихованців молодшої групи. Їх неймовірно надихають виступи старших паверліфтерів, з якими ті разом займаються у секції.
А надихатися малим «спортикам», як і пишатися талановитій тренерці є ким, адже 2023-ій став успішним для її вихованців. Так, на чемпіонаті України з паверліфтингу, що проходив у жовтні в Коломиї, Софія Кребсс стала чемпіонкою, а Юрій Горгітай здобув «срібло» і виконав спортивний розряд кандидата у майстри спорту. Нинішня зима теж була багата на перемоги вихованців Тані Зубрицької. Вони неодноразово піднімалися на п’єдестал пошани обласних чемпіонатів та змагань на Кубок Полтавської області.
«Пишаюся ними, — не без гордості говорить тренерка. — Тим більше, що на обласних змаганнях боротьба дуже запекла, доводиться буквально вигризати перше місце, аби потім поїхати далі й захищати честь Полтавщини на всеукраїнському рівні. У нашому виді спорту насправді запекла конкуренція».
Таня додає, що паверліфтинг наразі набирає популярності та розвивається у різних громадах. Тож конкуренцію решетилівським спортсменам складають однолітки з Полтави, Кременчука, Кобеляк, Нових Санжар, інших громад. На запитання про те, чи складно виховати чемпіона, зауважує, що тут далеко не все залежить від тренера. Головні умови — дисципліна та мотивація самого спортсмена. «Змагання — це завжди емоції, викид адреналіну. Проте їм передують монотонні й наполегливі тренування, коли з дня в день потрібно виконувати одні й ті ж вправи. І тут велике значення мають мотивація самого спортсмена та дисципліна. Якщо він прагне результату, дослухається до порад тренера, то й перемога не забариться».
Наше видання щиро бажає нових і яскравих перемог вихованцям тренерки Тетяни Зубрицької. Щиро віримо, що завдяки решетилівським спортивним талантам жовто-блакитний прапор обов’язково замайорить й на міжнародних змаганнях із паверліфтингу.
Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA