Лікар-науковець Роман Шарлай
Сьогодні розповімо вам про представника однієї із найпочесніших професій — лікаря. А саме — про нашого земляка, терапевта Романа Івановича Шарлая.
Він народився 1(13) жовтня 1898 року на хуторі Потеряйки Решетилівської волості Полтавського повіту, в родині селянина.
У 1922 році Роман Іванович вступає до Харківського медичного інституту, який успішно закінчує в 1927-му. Свою лікарську діяльність починає ординатором кафедри рентгенології ХМІ, у 1930–1940 — ординатор, а потім асистент пропедевтичної терапевтичної клініки.
В 1940 році його призвали до армії, де він був не тільки консультантом-терапевтом, але й організатором терапевтичної допомоги пораненим в хірургічних шпиталях. Під час бойових дій Роман Іванович по кілька діб не виходив із шпитального відділення, допомагаючи молодим лікарям виходжувати важкопоранених, розпізнавати ускладнення, проводити необхідне лікування. В період з 1940 по 1942 роки він також працює викладачем на курсах військових лікарів і є головою ВКК Харківського військового округу. Невдовзі Роман Шарлай очолює терапевтичну службу 28-ї армії. З нею він пройшов переможний шлях від Сталінграду до Берліну. Нагороджений трьома орденами та медалями.
Після закінчення Другої світової війни Роман Шарлай працює на посаді головного терапевта Білоруського Особливого військового округу, а згодом він вже директор Харківського медичного інституту. Коли він його очолив, заклад знаходився у жалюгідному стані, а за 2 роки від розрухи не залишилося і сліду. Побудовані нові приміщення, в тому числі і морфологічний корпус, відремонтовані кафедри і студентські гуртожитки. На посаді директора Роман Іванович трудився до 1949 року. З 1948 по 1953 роки він очільник кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, а з 1953 по 1960 — керівник кафедри госпітальної терапії Харківського медичного інституту.
Не дивлячись на післявоєнні труднощі, науковці інституту займалися дослідженнями в різних галузях медицини. Роман Шарлай продовжує займатися дослідженням патогенезу виразкової хвороби. Кандидатську дисертацію він захистив ще в 1939, а докторську (Нейрогуморальні фактори патогенезу виразкової хвороби) в 1948 році. До кола його інтересів входили питання рентгенодіагностики, інфекційної патології, гастроентерології, кардіології, онкології та фармакотерапії. Опублікував 60 наукових праць, серед яких є 2 монографії: «Сравнительная оценка лечения малярии советскими препаратами», «Рак внутренних органов и борьба с ним», а також короткий довідник «Неотложная терапевтическая помощь при отравлениях». Підготував 2-х докторів та 13 кандидатів медичних наук. Крім цього Роман Іванович Шарлай був членом Вченої ради міністерства охорони здоров’я УРСР, заступником голови правління обласного товариства терапевтів, членом Загальносоюзного координаційного комітету з раку.
30 січня 1960 року Роман Шарлай загинув а автомобільній катастрофі, коли поспішав до хворого. Його життєвим кредо було «Треба вчити вчитися». Він полюбляв цитувати китайського філософа Конфуція: «Вчення без роздумів шкідливе, а роздуми без вчення небезпечні».
Юрій Кісіль