Аліна Милостюк — тренер вимогливий, але дбайливий

Як ви уявляєте тренера зі спорт- чи фітнесклубу? Підтягнутим, в ідеальній фізичній формі й жорстким до непристойності? Ну або дуже вибагливим, таким, що не дає спуску й за ваші ж гроші ганяє вас, мов сидорову козу до сьомого поту з тренажера на тренажер так, що завтра через крепатуру буде боляче сповзати з ліжка? Оце точно не про Аліну Милостюк. Відвідувачки її Fit & Stretch Studio називають свою тренерку такою, що жаліє. Аліна ж поправляє: вона вимогливий, але дбайливий тренер. Адже прагне, аби її дівчатка у віці від 7 до 60+ років виходили із занять щасливими, хоч на краплину — здоровішими і займалися насамперед для себе, задля власного здоров’я, а не для когось.

Все почалося з бігу

Майбутня популяризаторка здорового способу життя із Пащенок сама спортом займається з дитинства. У школі любила настільний теніс і волейбол, але перевагу все ж віддавала легкій атлетиці й бігу. Їздила на різноманітні змагання і мріяла викладати фізкультуру. Проте після школи отримала диплом бухгалтера. Після 9-го класу за рекомендацією мами Аліна поїхала навчатися до Лубен у місцевий фінансово-економічний коледж. Бо мама хоч і відпустила з дому найстаршу із трьох дітей, проте перестрахувалася — у Лубнах доня жила в доброї знайомої. Материнському серцю було спокійніше, що донечка хоч і далеко від дому, та все ж під наглядом.

Аліна зауважує: у такому віці ще прислухаєшся до рекомендацій батьків, а потім все одно знаходиш себе вже у дорослому житті. Тим більше, що в коледжі за навчанням вона спорт не полишала, розвивалася і вдосконалювалася в ньому. А от бухгалтером після коледжу не працювала і дня.

Після народження першої донечки наша героїня взялася дуже серйозно за біг. Записувалася на всі марафони, бігала у Полтаві, Харкові, Києві, виступала на чемпіонаті України, займала там призові місця. До кожного змагання ретельно готувалася: кожен ранок Аліни о 5.00 розпочинався із тренувань — коли на стадіоні, коли бігла вулицями міста. Про ці пробіжки знали всі сусіди в Решетилівці — віталися. А оскільки тренування були не лише вранішні, а й посеред дня, то школярі восьмирічки (яка на той момент ще працювала) могли по легкоатлетці годинника звіряти. Перехожі решетиляни ще й перепитували, яким видом спорту займається, звертали увагу, бо дівчина на погоду не зважала. «Сніг, дощ — а Аліна біжить, бо на носі змагання — потрібно готуватися, — розповідає про себе наша героїня. — Під час цих пробіжок незнайомці почали звертатися і прохати допомогти і їм з тренуваннями. Спочатку це було хобі, потім пройшла навчання, отримала сертифікат».

Отак все почалося з бігу. Потім був сертифікат фітнес-тренера, що дозволяв проводити заняття в тренажерному залі. А згодом — і оздоровчий стретчинг. Аліна розповідає, що тренер з карате запропонував їй допомогти йому «тягнути» його вихованців, тобто позайматися із малими каратистами, аби ті стали більш гнучкими. Дівчина зауважила, що не викладає стретчинг, спеціалізується все таки на фітнесі. Проте він побачив у Аліні потенціал, а для неї це стало поштовхом пройти навчання, здати іспити і отримати ще одного сертифіката.

Схуднення — бонус, головне — оздоровлення

Нині Аліна Милостюк викладає стретчинг, фітнес-мікс та оздоровчий фітнес. Проте від самого початку своєї тренерської кар’єри вона робить акцент саме на оздоровчому спорті. На першому місці — техніка. Як говорить сама тренерка, краще зробити вправи двічі, повільно, проте технічніше, без поспіху.

«Великий спорт — це не завжди про здоров’я. Власне, це взагалі не про здоров’я. А спорт як лікує, так і травмує, коли йдеться про неправильну техніку. Вона — базова. Тож коли говорять „та я там сама позаймаюся“, у таких випадках відповідаю, що краще тоді взагалі нічого не робити. Навіть бігати потрібно правильно — говорю це зі свого досвіду, — зауважує Аліна. — Я не спортсменів готую, я оздоровчий тренер. Для мене головне, щоб мої дівчата приходили й говорили: „Алін, я вже ліки більше не приймаю“ або „У мене вже не болить шия і спина“, „Перестали терпнути ноги“. Щоб вони мали гарне самопочуття після моїх тренувань. Тому наголошую тим, хто приходить на тренування вперше, що для мене важливе саме оздоровлення. Схуднення чи поліпшення фігури — це вже буде як бонус, не є самоціллю».

Її вихованки на одному із опублікованих у соцмережах відео дуже легко сідають на шпагат. І роблять це не лише юні дівчатка, а й дорослі. Аліна пояснює, що шпагат — це еталон гнучкості, проте у стретчингу він не головний. Та й насправді це не так вже легко, тому вдома без підготовки та розігріву м’язів краще не сідати. Тим більше, що важливо не лише на шпагат сісти, а й грамотно з нього вийти. «Стретчинг видається дуже легким, нешкідливим і жіночим видом спорту. Проте швидкість тут не підходить, все потрібно робити повільно, поступово, обдумано і технічно. Техніка — основа всього, без неї у будь-якому виді спорту можна себе дуже травмувати. А це вже не оздоровчий спорт».

Що таке розумний фітнес

Розумний фітнес Аліна Милостюк випробувала на власному тілі й дійшла до нього після того, як народила другу донечку. Після пологів, як і більшість жінок, прагнула повернутися у форму. Зазвичай це роблять, займаючись фітнесом. А там — і біг, і стрибки, і ще ті навантаження, які насправді протипоказані після пологів. До того ж молода матуся після народження маленької богатирки вагою 4,200 зіштовхнулася зі ще однією постпологовою проблемою — ослабленим тазовим дном, яке потрібно було зміцнити. До слова, ця проблема буває не лише у породіль, вона трапляється у жінок різного віку й соціального статусу, навіть у дуже юних дівчаток. Це данина сучасному стилю життя, часто — малорухливому, сидячій роботі.

«Це примусило мене більш детально вивчити власне тіло, фізіологію, — розповідає молода жінка. — І взятися до розумного фітнесу. Робила все поступово — все починала зі стоп, бо не зміцню тазове дно, поки не навчуся правильно ставити ступні. Також у розумному фітнесі дуже важливе дихання. Ми живемо у постійному стресі. І в нас патерн дихання у більшості змінюється — ми дихаємо неглибоко, допоміжними м’язами, задіюємо шию. І в більшості зараз постійно шия болить, бо ми дихаємо поверхнево. Не впускаємо у себе повітря, а впустити його — це ніби зробити самомасаж внутрішнім органам. При правильному диханні повітря, мов м’ячик, проходить через увесь організм до тазового дня, яке теж включається в роботу. І дихання, і стопи — це основа у розумному фітнесі. А потім вже йде і прокачка м’язів, працюємо з фасціями, суглобами — все тіло пропрацьовуємо. Але акцент саме на стопи, тазове дно, поставу».

«Відчуваю велике задоволення й насолоду, коли допомагаю людям»

Про свою роботу Аліна може розповідати годинами. Та краще один раз прийти до неї в студію і спробувати власні сили під час тренування. Вона проводить як групові, так й індивідуальні заняття. Під началом тренерки займаються дітки від 7 років і дівчата у віці 60+. Дуже мило, коли Аліна дорослих жінок лагідно називає дівчатками.

«Я їх дуже сильно люблю, — щиро посміхається тренер. — І коли запитують, а до якого віку можна приходити на тренування, відповідаю, що у будь-якому, бо ми працюємо на моїх тренування за принципом „все для себе і по своїх відчуттях“. Я прагну, аби людина прислухалася до власного тіла. Технічно я поправляю, але робимо для себе, не для когось. У мене всі молодці. Ви молодець, що вже сюди прийшли. У мене немає стандартів та модних назв для вправ, та всі вони покликані додати саме здоров’я. За модою не ганяюся. Для мене важливо, аби людина вийшла із занять і хоч на краплину стала здоровішою. Бо насправді модне здоров’я».

Дівчата інколи, коли говорять про свою тренерку, називають її такою, що жаліє клієнток. Аліна поправляє: вона — не жалісливий тренер, а дбайливий, а це два різні поняття. Насправді вона тренер вимогливий, проте дбайливий. І на перше місце ставить здоров’я.

Два роки тому Аліна відкрила у Решетилівці власну Fit & Stretch Studio. Зізнається, що це була її найбільша мрія, яку, напевно, плекала ще з дитинства. Хотіла створити ідеальний простір для занять, щоб було атмосферно, затишно і водночас відчувалася душа. Втілити задум у життя допомогла родина і коханий чоловік, облаштовували простір студії по вулиці Олександри Загрудної власноруч — все робили з любов’ю і з думкою про тих, хто прийде сюди в пошуках здоров’я і енергетичного перезавантаження.

Для двох донечок — Анюти і Софійки — наша героїня чудовий приклад. Старша Анюта вже й сама займається спортом, але з іншим тренером, бо для своїх дівчаток Аліна перш за все хоче бути мамою. Коли запитую, як перезавантажується жінка, яка енергетично заряджає тих, хто відвідує її заняття, відповідає, що раніше вишивала бісером. Зараз на вишивку часу бракує, тож коли з’являється вільна хвилинка — читає книги, здебільшого із психології. Жалкує, що часу на читання не так багато, як хотілося б, адже вона — мама у декреті. Вся увага — вихованню донечок і, звісно ж, студії. «У цю роботу я душу вкладаю. Це — моє покликання, — говорить Аліна. — Я відчуваю велике задоволення й насолоду, коли допомагаю людям. Мене мотивує кожна людина, яка приходить на мої заняття. І для мене важливо, що я не зрадила себе на початку кар’єри: як розпочала з оздоровчого спорту, так і продовжую його пропагувати».

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA