Галина Мотузко: кожна дитина — це скарб

Відкрили її на базі ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І. Г. Боровенського». Решетилівська філія стала четвертою, яку відкрили в громадах області: філії Полтавської обласної МАН наразі діють також у Миргороді, Кременчуці та Лубнах. З нагоди відкриття МАНівського осередку керівник Полтавської обласної Малої академії наук Валерій Биков вручив завідувачці філії Галині Мотузко символічну фігурку сови — уособлення мудрості та наукового пізнання. Тож громаду можна щиро привітати, адже тепер і в нас з’явився чудовий майданчик для розвитку наукового потенціалу місцевої молоді. Більш детально про роботу МАНівської філії, її гуртки та вихованців ми говорили із завідувачкою Галиною Мотузко.

— Пані Галино, нескромне запитання: чому саме Решетилівку обрали для відкриття чергової філії МАН?

Г. М. Той факт, що філія відкрита саме в Решетилівці, свідчить про те, що в нашій територіальній громаді є чимало навчальних закладів, які навчають обдаровану молодь і самі при цьому мають змогу розвиватися. Заклади громади, і наш зокрема (Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І. Г. Боровенського. — Авт), мають потужну навчально-матеріальну базу, завдяки якій учні можуть свої творчі й наукові здібності перевірити на практиці. Наукова робота — це непросто щось віднайти й написати, а ще й на практиці перевірити, як воно діє, знайти практичне застосування знанням і науковим пошукам.

 — Як довго громада йшла до цього відкриття?

Г. М. Решетилівка — четверта громада, яка має таку філію. Ми почали працювати з Малою академією наук ще з 2018 року. Так співпало, що саме того року аграрний ліцей за освітньою програмою отримав сучасний STEM-кабінет, сучасне обладнання, 3Д-принтер. Із хімії, біології й фізики — лабораторний комплект «Ейнштейн». Це дало змогу нашим здобувачам освіти на практиці перевіряти те, що ми вивчаємо теоретично. Коли почали працювати саме з цим обладнанням, побачили, що наші вихованці мають велику зацікавленість до науки. То чому ж не можна їхню цікавість десь презентувати далі. Вирішили себе спробувати саме в МАН. Я, до слова, є ще й керівником гуртка фізики, то вперше, коли спробували представити наукову роботу в МАН, наші учні відразу ж отримали диплом другого ступеню. Це для нас був великий поштовх для подальшої роботи в цьому напрямку.

Відкриттю передував візит представників МАН. До нас вони приїздили минулої осені. Власне, вони об’їхали чимало навчальних закладів, які беруть участь у конкурсах МАН. У Решетилівці, мабуть, побачили потенціал і велику кількість дітей, які залучаються до наукової роботи.

— Ну й матеріально-технічна база самого закладу сприяла цьому вибору, чи не так?

Г. М. У нас дійсно хороша база. Ми працюємо в напрямку за професією, але це не заважає предмети загально-освітнього циклу пов’язувати із професійним спрямуванням. І роботи, які пишуть наші вихованці в Малій академії наук, також пов’язані із професійним спрямуванням. Тобто для цього немає перешкод — чи писати роботу загально-освітнього профілю, чи занурюватися глибше у професію в цій роботі. Для прикладу, та ж хімія, біологія чи фізика також проявляються у професії.

— На скільки складно не просто написати роботу для МАН, а ще й захистити її та отримати диплома?

Г. М. Ви знаєте, все залежить від дитини, від самого учня. За ці 5 років, що ми працюємо в Малій академії наук, діти бували різні. Є вихованці відкриті, які відразу можуть подати інформацію, над якою працювали. Є учні, яким це складніше зробити. Під час захисту у МАН дитина має презентувати свою роботу, розповісти, над чим працювала. І якщо вона це робила самостійно, то дуже добре знає свій предмет, тему, яку вивчала й досліджувала. То й не складно захистити те, з чим працювала. Цьому сприяє й сама атмосфера захисту: діти, дивлячись на інших конкурсантів, які захищаються, намагаються також гідно представити свою роботу. Захист — це не екзамен, а радше творчий конкурс, якщо хочете — то творче змагання.

— Скільки в громаді учнів захистили роботи в МАН?

Г. М. По громаді навести цифри не можу. Коли було відкриття філії, Алла Миколаївна Костогриз (начальник міського відділу освіти. — Авт) наголошувала, що діти з громади за різними напрямками періодично беруть участь у Малій академії наук. Щодо нашого навчального закладу, то ми щоразу беремо участь в МАН. Це роботи з фізики, історії, біології. У принципі щороку наші учні представляють свої роботи у рамках 4-5 конкурсів МАН за різними напрямками.

— Як працюватиме філія в громаді? Які гуртки діятимуть і хто їх зможе відвідувати?

Г. М. На базі філії працює 10 гуртків. Вони різного спрямування — від психології до біології, фізики, квадрокоптерів, агрономії. За програмою відвідувати гуртки можуть учні із 7 по 11 клас, за власним бажанням. Основна мета роботи філії — дати молоді можливість розвивати свої творчі здібності, займатися науковим пошуком У нас дуже багато обдарованих дітей. Просто не всі можуть висловитися, показати те, що вони вміють. От, наприклад, до нас на навчання в ліцей приходять різні учні, не лише з Решетилівської громади. Ми намагаємося віднайти в них прихований потенціал. І якщо бачимо, що дитина може, проявляє певну зацікавленість, знання з тієї чи іншої галузі науки, ми відразу ж звертаємо увагу на таких вихованців і намагаємося їх залучити до гурткової роботи. А далі, якщо дитина хоче більше розвиватися, вона може відвідувати декілька гуртків.

— Є така можливість, бо заняття в гуртках проходить у різний час?

Г. М. Так. Гурткова робота проводиться у післяурочний час у різних закладах. Адже керівники гуртків у нашій філії працюють у Піщаному, Покровському, Малому Бакаї, у Решетилівці також у ліцеї імені І. Л. Олійника. У кожного — свій графік роботи. Гуртки працюють на базі різних навчальних закладів громади. Було заключено угоди про співпрацю між цими навчальними закладами і МАН. Це зручно для учнів — не потрібно їхати до Решетилівки. На це й було розраховано, бо якби філія діяла виключно на базі аграрного ліцею, то були б проблеми із доїздом, а ще ж потрібно враховувати безпекову ситуацію, в умовах якої доводиться працювати. А так кожен керівник сам планує, коли краще займатися із вихованцями і допомагати їм опановувати ту чи іншу інформацію.

— Наука — це модно?

Г. М. Скажу, що наука в нашому розумінні завжди була модною і потрібною. Просто час, у який ми живемо — спочатку ковід, потім велика війна — психологічно доволі складний і наші учні почали трішки замикати в собі ці знання, які вони мають. Робота педагогів — діставати ті знання і розкривати прихований потенціал наших талановитих вихованців. Адже це скарб і кожна дитина його в собі несе. Потрібно просто знайти підхід, підібрати той ключик, який розкриє талант.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA