Українське в моді: Анастасія Лебединська виготовленням прикрас з бісеру
Перешкоди, які з’являються у процесі роботи, майстриня долає упевнено.
Силянки, гердани, драбинки — це давні, але не забуті українські жіночі прикраси.
У Решетилівці етноприкраси з бісеру виготовляє Анастасія Лебединська. Із силянками майстриня познайомилася ще у 2013-му. Проте руки «просили ще».
«Невдовзі прийшла до створення герданів — це також один із видів силянок. Потім у мене почалися кривульки — це така силянка, яка трішки більша ніж звичайні, але менша, ніж криза», — говорить Анастасія Лебединська, майстриня.
В середньому на виготовлення силянок йде від 4-ох до 6-ти годин. Більш серйозно займатися улюбленою справою Анастасія почала лише у минулому році.
Бажаючих мати в себе таку прикрасу — вдосталь, деякі екземпляри навіть поїхали за кордон.
«Я маю уже три силянки. Дві моїх і одна моєї дитини. Силянку я ношу просто в повсякденному житті. І так як я працівник будинку культури, то і на сцену обов’язково одягаю, коли підходить по моєму сценічному костюму. Мені дуже подобається якість. Вони дуже гарно тримаються, як ви бачите. Дуже плотні, гарні і з якісного бісеру!», — розповідає Юлія Харченко, власниця прикрас.
Попри те, що робота з бісером клопітка, Анастасія релаксує та заспокоюється під час плетіння.
«Іноді плутається нитка, але я вже настільки приловчилася, що бачу вже по тому, як я пронизую, і в мене просто плутається ниточка, я її пущу, вона розкрутиться і в принципі все! Більше труднощів немає ніяких! А, ну, ні! Іноді буває… маю необережність зачепити і в мене тоді вся палітра бісеру в одній кучі. Буквально на днях у мене це було — 5 кольорів», — зауважує Анастасія Лебединська, майстриня.
На рахунку майстрині вже понад 50 готових силянок і чимало ідей для нових.
З майстринею і її роботами знайомилася Ксенія Гребенюк — дивіться детальніше в сюжеті.
Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA