Тетяна Найдьонова хоче увіковічнити пам’ять загиблого на війні чоловіка

Саме 25 січня 2023 року, на Тетянин день, прийшла сумна звістка. Жінка сама виховує їхнього сина і, не стримуючи сліз розповідає свою історію.

«На сімейні пари з перших днів мені теж було боляче дивитись, коли просто за руку йдуть чи цілуються, чи просто поряд, розуміючи, що у мене такого більше ніколи не буде. Ніхто не очікував, я думаю. Просто хотілось би, хай би воював тільки був би живий» — говорить Тетяна Найдьонова

За життя Анатолій Найдьонов був нагороджений нагрудним знаком «Сталевий хрест» та іменним армійським ножем. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність III ступеня».

«Він сказав: „Я пішов туди, щоб мій син більше ніколи не чув тієї сирени, що кричить в школі, щоб діти були щасливими“. Ми кажемо, тобі не треба туди більше, ти вже був контужений», — розповідає Ганна Білявська, мати Тетяни Найдьонової.

12 жовтня 2022 року Анатолій під час відпустки врятував хлопчика, якого вдарило струмом на залізниці.

«Він проходив повз, не знаю, як воно там вийшло. 11 років хлопчику, і він загорівся, прямо факелом горів. І Толік зняв з себе водолазку, на ньому було, як знімав, міг проводи зачепити, він про це не думав», — додає Тетяна.

Сусіди запам’ятали Анатолія — як завжди веселого та життєрадісного, який завжди готовий прийти на допомогу.

«Десь якийсь звук і ти прислухаєшся, це Толік прийшов, додому. Це він з поїзда прийшов, а його не має, і ти вже розумієш, що його вже не повернеш. І з цим болем продовжуємо жити. Я сусідка, я не сестра, але він для мене був як рідний брат. Від нього допомоги було набагато, набагато більше, ніж я б могла дати», — додає сусідка Наталія Костик.

У січні цього року дружина зареєструвала електронну петицію на сайті глави держави з проханням присвоїти її чоловікові звання «Героя України». Щоб документ розглянув президент потрібно зібрати ще 12 тисяч голосів.

З родиною полеглого захисника познайомилася Анастасія Музиченко. Більше — у її сюжеті.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA