Завтра розпочинається Масниця: що приготувати

Масниця вважається язичницьким святом і спочатку святкування були пов’язані з прославленням бога весни, сонця та розквіту всіх життєвих сил людини. Взагалі, споконвічна назва цього святкового періоду в Україні — Колодій. Це маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського «коло» та «дія», тобто створювати сонячне коло).

Наші пращури вважали колодку символом продовження роду, тому в Україні не спалювали Бабу, а закопували Колоду, як символ прощання з холодною зимою та вітання весни, нового врожаю, достатку життя та сімейного затишку.

Масницю святкували не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. З приходом на Русь християнства церква додала до свята свої звичаї та наповнила його новими ідеями та сенсами. За новими канонами Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми.

Кожен день Масниці має свою назву

Насправді існує багато альтернативних назв Масного тижня: М’ясопусний тиждень (М’ясопуст), Млинцевий тиждень (Млинець), Повзуха, Молочний тиждень, Об’їдуха, Колодій, Колодка, Пущення тощо. Кожна з них популярна в різних регіонах нашої країни.

Кожен день Сирного тижня має своє значення, а тому святкується за певними традиціями.

Понеділок — зустріч Масниці

В перший день свята збираються вдома, печуть млинці та ліплять вареники з різною начинкою. Також дозволялося ходити в гості чи приймати у себе рідню. На головній площі населеного пункту встановлювали опудало Зими.

Вівторок — Заграші

Зазвичай цього дня наші предки влаштовували оглядини. Адже батьки поспішали посватати дітей до початку Великого посту. Також проводили час у гуляннях, гостях.

Середа — Тещині млинці

Зять йшов у гості до своєї тещі, а вона пекла йому млинці. За кількістю та якістю частування можна було сказати, наскільки хорошими були стосунки у сім’ї. Вважалося, чим щасливішою цього дня буде теща, тим краще буде жити подружжя.

Четвер — широка Масниця, Розгуляй

Цього дня люди виходили на народні гуляння. Всі господарські та домашні справи намагалися завершити, щоб покататися на санях, відвідати ярмарок та пострибати через багаття.

П’ятниця — Тещині вечірки

Цього дня вже теща йшла в гості до зятя. Часто вона брала з собою родичів та подруг. А зять обов’язково опікувався своїми гостями, частував їх смаколиками, зазвичай млинцями і варениками.

Субота — Зовицині посиденьки

Заміжні жінки запрошували до себе в гості молодих дівчат, зокрема сестер своїх чоловіків, щоб вручити подарунки і нагодувати млинцями. Разом вони ворожили на майбутнє, веселилися.

Неділя — Проводи Масниці

У християн це свято ще носить назву Прощена неділя. Згідно з традицією люди, зустрівшись, говорять один одному «Пробач мені», а відповісти потрібно «Бог простить і я прощаю». Святкування закінчувалися спалюванням опудала Зими на вулиці та поминками покійників.

Головна страва — вареники

Тиждень святкування Масляної — це тиждень перед Великим постом, тому мʼясо їсти вже заборонялось. Більшість страв були молочними, бо молоко та яйця ще можна було вживати. Обовʼязково ліпили вареники з сиром. Це була головна їжа протягом тижня. Ще колись козаки жартували: «На Масницю й турки вареники їдять!». Так що, основна страва Масниці — це вареники з сиром, залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.

Молочних страв готували стільки, на скільки у господині вистачало ідей — колотуху, молочні каші, закваски, ряжанки, сирники, запіканки. Готували також галушки на молоці та локшину. На Масницю «наїдались з запасом» на 7 прийдешніх тижнів посту.

Заборони і прикмети

Як і в будь-яке інше свято, цього тижня краще утриматися від сварок, суперечок, лайок. Недарма Масниця завершується Прощеною неділею, коли потрібно пробачити всіх своїх рідних та друзів. Також за повір’ям не можна було прясти і шити в період Колодія, щоб молоко не скисло.

Також варто запам’ятати і інші важливі прикмети, які пов’язані з Масницею:

Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться — будуть труднощі.

Хто на Масницю на частування скупиться, той за рік розориться.

Першим млинцем згадують покійних родичів.

Чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року.

Якщо зятю припали до душі тещини млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні.

Несподівані гості на Масницю — щастя у домівці.

Якщо на Масницю пробачати образи, — тим самим наближати у своєму житті оновлення.

А ще в народі вірили, якщо на Масницю мороз, то літо буде спекотним. А ось, якщо в цей період курка може напитися з калюжі, отже весна прийде рано і мине швидко.

Бажаємо смачної Масниці й пропонуємо для різноманіття приготувати для родини парові вареники на сирному тісті.

На 20 штук вам знадобиться: 200 г домашнього сиру, 2 яйця, 40-50 г цукру, дрібка солі, 300 г борошна, 0,5 ч. л соди.

Ягоди для начинки, вершкове масло для змащення.

Приготування:

Домашній сир перетерти крізь сито чи пробити блендером. Змішати з яйцями, сіллю та цукром.

Борошно змішати із содою, додати до сиру. Спочатку перемішати виделкою, потім домісити тісто руками. Довго не місити, як зібралось до купи — готово.

Розділити тісто на 20 шматочків, скатати в кульки, кожну не тонко розкатати. Покласти в центр начинку, защіпнути края.

Готувати на пару 5-7 хвилин.

Подавати, змащуючи маслом. Можна посипати цукром.

Нехай смакує!

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA