Алла Костогриз: як у «початківці» старе укриття перетворили на освітній хаб

Цього тижня у відремонтованому підвальному приміщенні школи облаштовують навчальний, спортивний та розвантажувальний простір для учнів, де вони у комфортних умовах зможуть перечекати повітряну тривогу. Проте сучасне укриття навчальний заклад зможе використовувати і в мирний час — такою була умова донорів, які надали кошти на ремонт приміщення.

Нагадаємо, що реконструкцію укриття громада проводила за донорські кошти, які виграла у конкурсі відбору громад у межах ініціативи «DECIDE: Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл».

Про сам конкурс, хід робіт, вимоги, які беззаперечно виконувала громада, і жорсткий фінансовий моніторинг усіх витрат та закупівель детально розповіла начальник міського відділу освіти Алла Костогриз.

 — Алло Миколаївно, чи складно було Решетилівській громаді потрапити на конкурс та виграти чималий грант?

А. К. Наша громада є партнером швейцарсько-українського проекту DECIDE з 2021 року, тоді у травні було підписано меморандум про співпрацю. У рамках цього меморандуму нам надається постійно різна допомога, яка передбачена у плані підтримки громади. Окрім того, ми також маємо можливість брати участь у грантових конкурсах, які проводить громадська організація «DOCCU», яка діє у рамках цього проєкту. Ми вже брали участь у грантах на проведення літніх клубів для школярів. Два роки поспіль наша громада подавала заявку, доводила, що ми дійсно варті гранту, і вигравали цю допомогу.

Оскільки безпекова ситуація в нашій країні є важливою і пріоритетною, у 2023 році DECIDE оголосили конкурс на відбір громад у межах ініціативи «DECIDE: Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл». Заявки на отримання грантів могли подати ті заклади освіти, які хочуть покращити умови в укриттях. Звичайно, що ми цю можливість не могли втратити. Насамперед мали визначитися, де саме робити ремонт. Якщо подивитися по всіх закладах освіти, то потреба є в кожному. Це могла бути як міська школа, так і сільська.

— Зважаючи на складність вибору, як вирішували, яку саме школу обрати?

А. К. Вибрали Решетилівську філію І ступеню опорного закладу «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника», або, як її всі називають, початкову школу. Чому саме цей заклад? По-перше, тут навчаються маленькі дітки від 1 по 4 клас. Друге — це школа, де навчається багато дітей, порівняно з іншими закладами. Ще важливий момент — школа перспективна, вона буде функціонувати й через рік, і через три, тому що вона знаходиться у місті.

— Чим переконали конкурсну комісію, аби та звернула увагу на решетилівську заявку?

А. К. Скажу, що це було нелегко. Ми мали вирізнятися чимось від інших, щоб потрапити до відбору. По-перше, пояснювали, що Решетилівська філія — це школа, у якої проєкт будівлі не є типовим для шкіл, бо це проєкт дитячого садочка. Це школа, в якій вузькі коридори. Це школа, де немає спортзалу, а пристосована ігрова кімната під спортзал. У закладі немає окремих вільних кімнат для гурткової роботи, де дітки могли провести позаурочний час. Є актова зала, теж не на стільки велика. Тому була ідея (і саме донори звертали на це увагу), — не просто зробити укриття. Адже перевагу надавали саме тим громадам, які підходили креативно до його облаштування.

— А детальніше можна? Що саме маєте на увазі й що пропонували зробити у підвальному приміщенні «початківки»?

А. К. Перша вимога донорів — в укритті має бути облаштований освітній хаб. Чітко були прописані вимоги, що саме в ньому має бути. Йдеться про мультимедійне обладнання, планшети, тобто все обладнання для освітнього хабу було детально визначене донорами. Власне, це укриття має бути територією для дозвілля дітей. Тобто функціонувати й коли закінчиться війна, щоб діти могли використовувати його і в мирний час. Ми так і подавали цей проєкт у мотиваційному листі. Прописали в ньому, що є дуже класна початкова школа, яка навчається офлайн ще з вересня 2022 року, тобто дітки вийшли на навчання (а це теж було обов’язковою умовою). Ми говорили, що саме ця школа працювала практично у дві зміни, де дітки до обіду навчалися офлайн, а після обіду дистанційно з тими, хто не погоджувався на офлайн навчання. Колектив робив усе можливе, щоб якомога більше дітей могли ходити на навчання до школи. Ця школа — активний учасник і переможець різноманітних конкурсів, змагань, турнірів. І що саме ця можливість облаштувати в укритті додаткові кімнати для проведення заходів дасть діткам більше можливостей для розвитку. Тож освітній хаб — це була вимога донорів, він мав бути обов’язково. Далі ми пропонували одну з кімнат облаштувати під спортивну, щоб діти на групі продовженого дня (а їх близько 120 дітей) в дощову холодну погоду не сиділи в класі, а могли спуститися і організувати собі дозвілля. Планували облаштувати розвантажувальну кімнату, куди потім придбали сухий басейн, де можна було б відпочити від уроків. Отак ми мали зацікавити донорів, бо ті надавали перевагу громадам, які побачили укриття креативно. Так ми це й зробили.

— Окрім коштів проєкту на облаштування укриття витратили й гроші з міського бюджету. На якому етапі зрозуміли, що без співфінансування не обійтися?

А. К. Ми подали заявку на конкурс, потрапили у відбір. Другий етап — онлайн зустріч. На неї запрошували міського голову, директора опорного закладу, завідувача філії, представників відділу освіти. Адже коли подавався мотиваційний лист, ми надавали також інформацію про те, в якому стані наше укриття і що хочемо зробити. От ці моменти й уточнювалися на другому етапі. Грантова сума була стала — 3 мільйони 800 тисяч гривень. Тому донори запитували, що ми хочемо на ці кошти зробити і чи готова міська влада додати фінансування, якщо цих коштів не вистачить. Під час цієї зустрічі представники проєкту повідомили, що за 3,8 млн можемо зробити ремонт. Адже обсяг робіт потрібно було виконати чималий. Зокрема, встановити вентиляцію (її взагалі не було), зробити стяжку підлоги. Штукатурка зі стін відвалювалася, старі дерев’яні двері слід було замінити, туалети відремонтувати, бо належних умов теж не було. Деякі кімнати взагалі школою не використовувалися, стояли зачинені, в жахливому стані. Представники проєкту повідомили, що на грантову суму краще зробити лише ремонт укриття. Але для того, щоб його облаштувати, кошти має надати міська рада. Було прийнято рішення виділити з місцевого бюджету мільйон гривень для облаштування укриття. Йдеться про закупівлю меблів, лавочок, пуфів, спортивного обладнання, обладнання для освітнього хабу.

І ось 6 вересня нам повідомили, що громада пройшла відбір і стала переможцем.

— Повертаючись до фінансів. Загальна сума — чимала. Як контролювалося використання коштів і хід робіт?

А. К. Відповідно до грантової угоди, яка була підписана 2 листопада, проєктувальники DECIDE напередодні зробили проєктний ескіз, де візуально вказали, яким має бути це укриття. Були детально прописані рекомендації щодо опорядження приміщень, починаючи від підлоги, який колір стін має бути, освітлення, двері, меблі. Якщо ми, наприклад, закуповуємо столи, чи розкладні стільці, то вказані всі їх технічні характеристики, так само як і крісло-мішка чи шафи. Дуже великі вимоги до освітнього хабу: чітко вказано, скільки має бути столів, які вони, яке мультимедійне обладнання має бути, кількість планшетів. Тобто ми не могли на чомусь зекономити, тому що це вимога донорів. Навіть попри те, що кошти на придбання обладнання виділені з міського бюджету. Адже в грантовій угоді чітко прописано, що 3 мільйони 800 тисяч гривень виділяє громадська організація DOCCU, мільйон — міська рада і вже це стає спільним кошторисом. Варіант, що це наші місцеві кошти і ми можемо розпоряджатися ними, як забажаємо, не працював. До грантової угоди додано проектний ескіз, якого ми маємо дотримуватися. Відхилень від цих вимог не може бути, бо в самій грантовій угоді прописано: якщо ми, як партнери, порушуємо виконання пунктів, донори можуть у будь-який момент припинити співпрацю і фінансування.

— Грантову допомогу отримали всією сумою чи частинами?

А. К. Ці кошти виділялися трьома траншами. Перший отримали у грудні, мали використати протягом місяця і до 5 січня подати програмний звіт про хід реалізації проєкту і фінансовий звіт щодо витрат за цією угодою. Представники DECIDE перевірили кошториси, акти виконаних робіт, всі накладні, чи співпадають види робіт і кошти, всі фото. Крім того, приїжджав представник проєкту для перевірки будівельних робіт, чи відповідає звіт виконаним роботам — і тільки після цього дали другий транш. Після другого траншу DECIDE додав ще один вид контролю — щопонеділка ми звітували про ті роботи, які виконано протягом тижня: повідомляли у телефонному режимі і підтверджували фотозвітом. Крім того, щомісяця представник проєкту приїздив для очних перевірок об’єкту, чи відповідає дійсності все, що сфотографовано й відзвітовано.

— На якому етапі зараз роботи?

А. К. Станом на сьогодні ми роботи вже завершили. Та слід врахувати, що терміни як для такого виду робіт були стислі, і це все таки укриття. Тому є моменти, коли кімнати ще досихають після штукатурних робіт. Деякі кімнати будемо ще допрацьовувати, але, як говорять будівельники, це вже чистові роботи. Нам ще не додали 380 тисяч гривень грантових коштів і ми з підрядником остаточно не розрахувалися. Бо донори зараз перевіряють фінансовий звіт за використання другого траншу й проводять свій внутрішній аудит щодо цін (чи не були вони завищені). До п’ятниці має бути поданий висновок по всіх цих роботах.

— Я так розумію, що моніторинг DECIDE — це не єдина перевірка, яку пройшла громада, ремонтуючи укриття?

А. К. Зараз в країні перевіряються всі роботи в укриттях, адже йдеться і про безпекові моменти, і про чималі кошти. Закупівлю послуг ми здійснювали через Prozorro. З 16 лютого по нашій закупівлі теж проводився моніторинг. Його робив Східний офіс Держаудитслужби (м. Дніпро). Приємно говорити, що 12 березня нам повідомили, що моніторинг завершено, порушень не виявлено, зауважень до громади немає.

До слова, останній транш ми отримаємо лише після внутрішнього аудиту, який проводять експерти від DECIDE. Грантовою угодою також передбачено, що після отримання всіх коштів громада подає узагальнений фінансовий звіт про хід реалізації проєкту, про всі витрати, які були здійснені. Всі ці кошти дійсно дуже ретельно перевіряються донорами і будь-яке придбання, будь-які дії ми узгоджуємо із представниками DECIDE. Тобто і ремонті роботи, і все обладнання, яке було закуплене, — це все було узгоджене із представниками швейцарсько-українського проєкту.

Дія грантової угоди закінчується 10 квітня, проте в нас є домовленість із школою на місцевому рівні, якщо виникне потреба щось дооблаштувати, чи докупити, ми це зробимо. А ще відкрию таємницю, що команда від DECIDE на дооблаштування саме цього укриття виділить 50 тисяч грн. І це будуть уже дитячі ідеї і проєкти, які діти почнуть писати уже дуже скоро. Та про це пізніше. Так що робота не зупиняється…

— Було б чудово, аби такі укриття з’явилися і в інших навчальних закладах громади.

А. К. Звичайно. Тому як тільки з’являтиметься така можливість, будемо обов’язково подавати заявки від громади на гранти. Адже йдеться про безпеку наших дітей. Силами міського бюджету робити такі об’єкти складно, а тут ми скористалися чудовою інвестицією. І громада витратила на укриття лише п’яту частину від кошторису.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA