Григорій Кисіль: «І вишите моє життя…»

Він народився 1 лютого 1936 року в селі Великий Бакай Решетилівського району Полтавської області.

Його батьки — прості селяни, які пережили Голодомор, війну та складні повоєнні роки.

Початкову школу Григорій закінчував у рідному селі. Малювання в ній викладав Іван Малюта, який і прищепив хлопцю жагу до творчості. Далі — навчання у семирічці у сусідньому селі Глибока Балка та десятирічка в Решетилівці.

Згодом здібний юнак вступає до Харківського інституту, який успішно закінчує в 1958 році, і за призначенням відправляється працювати в Західну Україну. Там три роки працює директором районного будинку культури у місті Снятин Івано-Франківської області. За ці роки на сцені закладу було поставлено оперу «Запорожець за Дунаєм», вистави «Наталка Полтавка» та «Назар Стодоля». Потім п’ять років працює вихователем, старшим вихователем та вчителем малювання і креслення в Снятинській школі-інтернаті. У 1966 році переходить на роботу в Снятинське культосвітнє училище, де викладає клубознавство та наочну агітацію. Згодом це училище переведено до міста Калуш.

Із Калуша в 1977 році Григорій Олексійович повертається до рідної Полтавщини у місто Гадяч, і з того часу починає працювати на посаді викладача декоративно-прикладного мистецтва місцевого училища імені І.П. Котляревського. Стаж його педагогічної діяльності — понад 50 років. Одержав звання «Викладач-методист», нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2003 р.) та Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України « За досягнення в розвитку культури і мистецтва». У 2006 році Указом Президента України Григорію Кисілю присвоєне почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України». Наступного року він та його донька Ірина стають лауреатами обласної премії імені Панаса Мирного за художні розробки-схеми та вишиті портрети видатних людей Полтавщини. В його творчому здобутку також літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки (2014 р.) за оформлення Гадяцького літературного музею родини Драгоманових.

Починаючи із 1981 року Григорій Олексійович тісно співпрацював з часописами «Жінка» та «Україна», на сторінках яких було надруковано понад 70 його творчих робіт — художніх розробок-схем для вишивання в техніці «хрестик». Це — ікони, релігійні композиції, портрети видатних людей України, орнаменти, шрифтові та тематичні композиції. Як згадував майстер: «за цими схемами вишиває вся Україна і не тільки. Про це свідчать сотні листів до мене від вдячних вишивальниць».

У полтавському видавництві «Дивосвіт» вийшло друком 5 альбомів Григорія Олексійовича, а саме «Українська вишивка: Орнаменти, шрифти, тематичні композиції» (2005 р.), «Українська вишивка: Портрети видатних людей Полтавщини» (2007 р.), «Українська вишивка: Ікони. Релігійні композиції» (2008 р.). Четвертий альбом «Українська вишивка: Портрети Тараса Шевченка»(2013 р.) був присвячений 200-річному ювілею Т.Г. Шевченка. У даному альбомі зібрано понад 30 портретних композицій та шрифтових композицій текстів афоризмів Кобзаря. В альбомі вміщено багато власних, авторських композицій, вирішених в кращих традиціях декоративного панно. Про Шевченка Григорій Кисіль писав: «Для мене Тарас Шевченко — це Святе Письмо, мій світоч. Він сьогоднішній. Його слово віще».

Останній п’ятий випуск альбому «Українська вишивка: Узори, рушники, сорочки, орнаментально-декоративні та тематичні композиції, шрифти» вийшов друком у 2016 році та отримав Диплом III ступеня у обласному конкурсі «Краща книга Полтавщини» в номінації «культура і мистецтво». Альбом містить близько 400 схем орнаментів для вишивки хрестиком.

Починаючи з 2008 року щорічно в квітні на малій батьківщині митця у Малобакайській ЗОШ I-III ступенів відбувається районне учнівське свято народної творчості «Вишиванка», де неодноразово демонструвалися творчі досягнення майстра.

2 січня 2017 року Григорій Олексійович Кисіль відійшов у засвіти, залишивши нащадкам свій творчий доробок і добру пам’ять.

Юрій Кісіль