«Вивчив цілу когорту знаних решетилівських майстрів…»

Цей матеріал наш колега Юра Іванов написав для газети «Решетилівщина.UA» 5 років тому — у тепер вже далекому 2019 році. Він — ніби з іншого життя, з часу до великої війни, і до ковіду, який забрав життя талановитого журналіста. Це розповідь про знаного майстра, митця і земляка Євгена Пілюгіна. За 5 років багато води втекло, подорослішав онук Євгена Івановича, про якого розповідає герой цієї історії, життя всієї родини Пілюгіних, як і кожної української сім’ї, назавжди змінило повномасштабне вторгнення. Та цей матеріал ми лишаємо без змін і без правок з похибкою на час. Бо він — згадка про чудову людину і про колегу, присвята Юрі, який не дожив, не дописав і не надихався цієї весною і самим життям…

Євгена Пілюгіна знають не тільки в нашій країні, а в усьому світі. Він Заслужений майстер народної творчості України. Більше 30 років пропрацював викладачем, а згодом — заступником директора з навчально-виробничої роботи, майстром виробничого навчання у Решетилівському художньому професійному ліцеї. Очолює Полтавський обласний осередок Національної спілки народних майстрів України. Також є членом Національної спілки художників. Малює шаржі та карикатури, пише вірші, видає книги гумористичної поезії… Але найбільшої слави здобув як художник і майстер неперевершених гобеленів. Він — один із ініціаторів обласного свята народної творчості «Решетилівська весна», у якому кілька десятків років бере участь разом зі своєю творчою родиною. Натхнення митець черпає серед природи рідної Решетилівщини. Його часто можна побачити із мольбертом біля річки Говтви чи у парку. Останнім часом став проводити майстер-класи для дітей, які навчаються у школах-інтернатах області. Про своє життя, сповнене творчістю, Євген Іванович із радістю розповів кореспондентам «Решетилівщини.UA».

«З шкільних років відвідував художню студію…»

Зустрічаємося із Євгеном Пілюгіним у його особистій творчій майстерні, яка знаходиться в однокімнатній квартирі на вулиці Мистецькій. На стінах усюди висять авторські картини, на них — пейзажі нашого рідного міста. У кімнаті стоїть верстат для ткання гобеленів. На столі розкладені палітра, пензлі, олівці. Пахне свіжою фарбою.

«Ось саме зараз готуюся до персональної виставки до Дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Вже написав 6 картин. До 1 квітня планую створити ще стільки ж», — показує свої роботи майстер.

Євген Іванович народився у селі Замостя Чернігівського району Запорізької області.

Згодом їхня сім’я переїздить у місто Коростишів Житомирської області.

— Малював з дитинства танки, літаки. З шкільних років відвідував художню студію. Їздив на заняття до Житомира. Паралельно вчився грати на баяні у музичній школі, — згадує чоловік. — Згодом вирішив втупити до Московського художньо-промислового училища імені Калініна на ткацьке відділення. Після другого курсу мене призвали служити на Північний флот. Там пробув аж три з половиною роки. Потім повернувся до навчання в училище, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ларисою. Вона якраз уже була на останньому курсі.

«Направили до Решетилівського художнього училища…»

Євгена Пілюгіна до Решетилівки привела дипломна робота. Після закінчення МХПУ імені Калініна його направили працювати до нашого художнього училища.

— За розподілом направили до художнього училища. Разом зі мною переїхала моя родина — Лариса та донька Наталія. З того часу вже пройшло понад 45 років. Аж не віриться. Здається, наче це було ще вчора, — усміхається майстер. — За всі ці роки був і викладачем, і заступником директора з навчально-виробничої роботи, і майстром виробничого навчання. Вивчив цілу когорту знаних решетилівських майстрів: Василя Деркача, Марину Яресько, Валентину Омельченко, Вікторію Козлову, Надію Вакуленко, Аллу Кісь, Ніну Іпатій.

«В адміністрації Президента — із півсотні моїх килимів…»

Євген Іванович каже, що найбільше йому подобається займатися живописом. Свого часу він закінчив Львівський поліграфічний інститут як графік, художник-ілюстратор книг, а також Школу карикатуристів при журналі «Крокодил». І тому використовує живопис не тільки для створення картин, але й для ескізів, що є підготовчою платформою до його гобеленних робіт.

— Найбільше пишаюся проектом роботи головного килиму країни із гербом. На його фоні вели засідання всі наші Президенти. Ескізи створював разом із іншими художниками. Тоді виготовили близько 60 варіантів. Потім із них і вийшов цей килим. Також виготовляв роботи і для Маріїнського палацу. У самій тільки адміністрації Президента розташовано із півсотні моїх килимів. Багато виробів замовляли і в Міністерство культури, — говорить Євген Пілюгін. — У моїх роботах переважають квіткові композиції, поєднанні із українськими краєвидами.

Черпаю натхнення з навколишнього світу, оточуючих людей та неймовірної природи Решетилівщини. Я люблю жінок, люблю дітей, люблю природу, квіти — і все це проявляється в роботах, кольорах та композиції. Ця творчість є вічною, тому що наш народ талановитий. Ми щасливі люди, що все це бачимо, і цим всім живемо, і творимо.

«Внук Павло — п’ятий член творчої родини…»

Дружина Євгена Івановича Лариса Пілюгіна, Заслужений майстер народної творчості України, створює гарні вишивані роботи в різноманітних техніках. Доньки — Ольга Пілюгіна та Наталія Дмитренко (в дівоцтві Пілюгіна) пішли батьківським шляхом. Вони працюють з текстилем, тчуть килими. У творчому доробку мають розмаїття гобеленних робіт.

— Добре, що мешкаю в маленькому місті і в мене є багато вільного часу для творчості. Вся моя родина теж живе мистецтвом. Маємо майстерню, де навчаємо інших та ділимося нашими секретами. Нині я ще й голова Полтавського осередку майстрів народного мистецтва України. До неї входять 80 найкращих майстрів. Вони займаються різьбою по дереву, керамікою, вишивкою, витинанками та килимарством. Їхні роботи затребувані в усьому світі, — каже художник. — Зараз у мене підростає внук Павло — п’ятий член творчої родини. Йому тільки 10 років, але потроху освоює художні вміння. Вміє вже писати фарбами, володіє витинанкою, трошки володіє ліпленням із глини, робить аплікації, малює графічні роботи. Тобто, в досить юному віці ми вже вклали йому основи. Нікуди він не дінеться від такого діда…

Євген Пілюгін — учасник художніх виставок з 1973 року. Заслужений майстер народної творчості України з 2009 року. Лауреат III фестивалю молоді України (1977р.) У 2007 році — лауреат обласної премії І.П. Котляревського. Автор Герба та Прапора Решетилівщини. Брав участь у створенні музеїв художніх промислів Решетилівського художнього професійного ліцею, Решетилівського центру культури та дозвілля «Оберіг», музею О. Ковіньки у селі Плоске Решетилівського району.

З 1994 року спільно з архітектором С.М. Адаменком виконував замовлення адміністрації Президента України. У 2001 році виконував замовлення для Національного банку України, а 2006 року для Національного палацу «Україна». Його роботи зберігаються в музеях Дніпропетровська, Полтави, Запоріжжя, Києва, Опішні, Решетилівки та у приватних колекціях в усьому світі. Постійний учасник Міжнародних, Всеукраїнських, регіональних та персональних художніх виставок.

Юрій ІВАНОВ