Юрій Невмержицький: про поточну роботу — весняні підтоплення, паліїв і дороги

Юрій Невмержицький: про поточну роботу — весняні підтоплення, паліїв і дороги

Цієї весни Решетилівська громада зіштовхнулася із несподіваною як на останні роки проблемою — великою водою. Проте підтоплення будинків та городів мешканців громади викликані не талими водами, а ґрунтовими.

Попри те, що на час повномасштабної війни всі великі проєкти, зокрема й будівельні та капітальний ремонт доріг, на паузі, роботи комунальникам у Решетилівській громаді вистачає. Вона — буденна, поточні клопоти, проте від того її менше не стає. Як і звернень жителів громади на адресу профільного заступника міського голови Юрія Невмержицького. Про це ми й говорили із Юрієм Михайловичем.

— Цього року було чимало звернень у зв’язку із паводком через підняття ґрунтових вод. Давно такої ситуації не було, коли підтоплення сталися не через талі води, а саме через ґрунтові. Якщо у випадку із талими ми робили водовідвід і паводок сходив, то ця вода поки тримається. Маємо чимало підтоплень у громаді, воду відкачували, але вона не сходить, поки не понизиться рівень ґрунтових вод. Свого часу для їх відводу у населених пунктах були облаштовані спеціальні відкриті канали. Але з часом, оскільки таких ситуацій роками не траплялося, люди їх засипали сміттям, десь забудували. А тепер виникли питання. Частково ситуацію ми побороли, продовжуємо ліквідовувати наслідки. Тепер чекаємо, коли відійде вода, будемо закладати нові гідротехнічні споруди. Будемо тримати цю ситуацію на контролі, аби на наступні роки могли керувати нею, бо цього року було дещо несподівано.

— Тобто попередники недарма всі ці споруди будували?

Ю. Н. Так. Колись такі канали були нормою, особливо у мікрорайонах та населених пунктах, що знаходяться у низині. Як, наприклад територія від мікрорайону Озеро до поштового відділення на колишній вулиці Матросова (зараз вул.Загатка) у Решетилівці. Вся ця ділянка знаходиться між приватними садибами. Колись тут якраз і знаходився той канал, про який згадував. Зараз це все ставки: кожен напроти своєї ділянки поробив дамби, облаштував ставки, запустили собі рибу. Зрозуміло, що тепер вода зійти не може, отак самі створили собі проблему.

— Така ситуація лише в Решетилівці?

Ю. Н. Це загальна проблема. Рівень ґрунтових вод піднявся у багатьох населених пунктах. Не буду стверджувати, але свого часу дивився цікаву передачу, де йшлося, що цикл підняття та пониження ґрунтових вод займає десь 12 років. Спочатку рівень понижується, а потім піднімається. Якщо це правда, то не думаю, що ця ситуація завершиться нинішнього року. Наступного буде та ж історія. Востаннє мали справу з цією проблемою, на скільки я пам’ятаю, на початку 2000-х.

— Цієї весни активізувалися не лише ґрунтові води, а й місцеві палії. І останніх не зупиняють ні заборони воєнного часу, ні високі штрафи.

Ю. Н. Це теж наша сфера відповідальності. Паліями «опікуються» наш інспектор із благоустрою та екологи у земельному відділі. Але, знаєте, важко людям пояснити, які все життя ту траву спалювали і вважали, що згріб листя, спалив його — і зробив правильно, що насправді це шкода і для довкілля, і для того, хто спалює сухостій.

— Одна справа, спалити суху траву у себе в садку. Зовсім інша, коли це відбувається, як у Новій Михайлівці, на великій відкритій території, де після підпалу кукурудзяних решток на полях вогонь ледь не дійшов до вулиць і не перекинувся на будинки.

Ю. Н. Так. Зараз і фермерські господарства, а часто й самі люди, аби не прибирати за собою, просто вирішують підпалити стерню, невикошену суху траву, узбіччя. Найлегше — щоб не косити. Це призводить до страшних пожеж і цього категорично не можна робити. При міській раді працює адмінкомісія. Зараз більше не штрафи призначають, а все таки поки обходилися попередженнями. З іншого боку складно зловити чи вирахувати тих, хто підпалює поля чи узбіччя. Ми ж не поліція, щоб проводити розслідування, а той, хто шкоди наробив, не стоїть і не чекає, доки його спіймають на гарячому. Інспектор працює, пояснює, що не можна цього робити, що потрібно вивозити сухостій. Проте навіть роз’яснювальну роботу можна проводити за умови, що інспектора впустять до двору. Хоча упродовж останніх двох тижнів на розгляд адмінкомісії надходять протоколи, складені працівниками поліції. По цих справах санкція статті не передбачає попередження, а мінімальний штраф становить 340 грн, максимальний — 1360 грн.

— Не так давно місцеві групи у соцмережах гуділи від обурення через те, що комунальники обрізали гілки дерев вздовж доріг, не запитавши власників.

Ю. Н. Раджу почитати правила благоустрою й саджати дерева у своєму дворі, а не за двором. Там ми вправі обрізати, адже дерево знаходиться на землі міської ради. Читав ті пости й спеціально потім ходив дивитися на обрізані дерева. То в двір гілки обрізані, бо заважають, а на дорогу ніхто не зважає. А в нас новий великий пожежний автомобіль не може проїхати вулицями через гілля дерев, що нависає над дорогою. Їхати й бити кабіну та скло, бо гілки стирчать? Через ці гілки автобус із автомобілем розминутися не може. Цього не повинно бути.

— А як із вантажівками? Маю на увазі той великогабаритний транспорт, що курсує не автошляхами, а саме через населені пункти?

Ю. Н. Зараз дійсно чимало звернень, бо почалася весна і вулицями поїхало багато великовагового транспорту. Розглядаємо варіанти, як допомогти. Бо вага самого автомобіля плюс вантаж, який перевозить, сягає від 45 до 60 тонн. Ясно, що будинки поруч із дорогою аж двигтять, проблем додається і в зв’язку зі станом самих доріг. Тому будемо робити штучне обмеження швидкості, займатимемося цим проєктом.

— Оскільки, Юрію Михайловичу, ви згадали про стан доріг, то напрошується запитання про їх ремонт. Щось цього року плануєте?

Ю. Н. Ми цього року підійшли до питання ремонту по-іншому, зважаючи на ситуацію в державі й потребу у витратах саме на оборонні питання. Хоча скажу вам, що на минулому тижні начальнику відділу вже поліція виписала штраф — за неналежне утримання доріг. Адже законів навіть під час воєнного стану ніхто не відміняв, вони діють. Дороги все одно потрібно робити, бо ними їздять швидкі, шкільні автобуси, інші аварійні та екстрені служби. Сільські дороги ми ремонтували у співфінансуванні із Агенцією місцевих доріг, але в них також поки що коштів немає.

— От про це якраз хотіла запитати — про кошти на співфінансування. Бо Агенція вже оприлюднила інформацію про те, що деякі громади області виділили кошти на ремонт доріг у цьому році.

Ю. Н. Але Агенція не виділяє, бо в них поки немає фінансування. Як з’явиться, будемо вирішувати це питання. А ми плануємо все таки зробити пішохідні переходи, розмітку біля лікарні і центральні вулиці. Зрозуміло, що по розбитих дорогах розмітку ніхто не робитиме. Поки що коштів виділено небагато й будемо далі зважати на ситуацію в державі і в тій самій Агенції. Адже дороги між населеними пунктами знаходяться на їхньому балансі, вони мають їх робити, громада долучається лише на умовах співфінансування.

Щодо інших проєктів, то масштабних робіт не виконуємо. Всі проєкти, які свого часу передбачали капітальний ремонт доріг, міждворових проїздів, прибудинкових територій, поки чекають до кращих часів і до Перемоги. Не без того, що буде щось робитися. Є проєкти, які на стадії завершення, де залишилися невеликі об’єми робіт і фінансування. Їх потрібно довести до логічного завершення, підписати акти з підрядниками і ввести в експлуатацію. А щодо нових проєктів — зараз нагальні укриття для шкіл і Центральна лікарня, де багато людей лікується і де потрібно зробити сучасне приймальне відділення. А так — поточна звична робота. Проєктів лежить маса, але реалізація не на часі.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA