Страсний тиждень: готуємося до Великодня

Розпочався Страсний тиждень, або Страсна седмиця — тиждень перед Великоднем. Це особливий період, коли православні згадують про останні події земного життя Христа.

Цей час прийнято вважати сьомим тижнем Великого посту, але насправді це окремий період, під час якого згадують про страждання Ісуса Христа.

Кожен день Страсного тижня має особливий сенс і називається Великим. У храмах на цьому тижні не відзначають дні святих, не проводять вінчання і хрещення — проходять урочисті служби та підготовка до Великодня.

Великий понеділок

У цей день в храмах згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого брати продали в рабство. Йосип став прообразом страждаючого Спасителя. На службі читають євангельський уривок про прокляття Христом безплідної смоковниці — символ нерозкаяної душі. У понеділок також починають здійснювати чин мироваріння — виготовляють особливе освячене ароматичне масло (миро), яке застосовують для помазання після хрещення.

Великий вівторок

У цей день згадують, як Ісус викрив фарисеїв і книжників, а також його притчі про Страшний суд і кінець світу, про десять дів, про таланти і данини кесарю.

Велика середа

У цей день Іуда зрадив Христа за 30 срібняків. Також згадують грішницю, яка омила ноги Ісуса. У Велику середу в храмах останній раз читають молитву з поклонами — поклони під час літургії скасовуються до Трійці. Також в цей день сповідуються.

Великий четвер

Цей день ще називають чистий Четвер — він вважається вчиненням першого таїнства причастя. Під час Тайної вечері Христос дав апостолам хліб і вино і сказав: «Це є тіло Моє і це є кров Моя». Потім він з учнями пішов в Гетсиманський сад помолитися — там його зрадив Іуда Іскаріот. У храмах проходить особлива служба «Дванадцяти пристрасних Євангелій», де віруючі згадують про страждання Господа.

Велика п’ятниця

Це найскорботніший день — у п’ятницю розіп’яли Христа. У храмах на службі згадують страждання Спасителя, з вівтаря виносять плащаницю — зображення Христа, що лежить у гробі. Цей день називають ще Страсна п’ятниця.

Велика Субота

За переказами, після смерті Христос потрапив в пекло — і визволив звідти душі праведників, в тому числі і Адама з Євою. У храмах проходять урочисті служби, але священики вже надягають світлі святкові облачення — світ завмирає в очікуванні Христового Воскресіння. У цей день починають освячувати в храмах принесені паски і яйця.

Коли пекти паски

Окрім підготовки духовної, на Страсному тижні готують й головні Великодні страви та прибирають помешкання до свята. Прибирання традиційно влаштовують у Чистий четвер. Цього дня також існує повір’я: необхідно вдосвіта скупатися, аби увесь рік бути здоровим. Цього ж дня починають пекти паски.

Паска — символ Агнця Божого, який був розп’ятий за наші гріхи на хресті, символічний хліб в ім’я свята Воскресіння Христового. З давніх-давен в церкві напередодні Великодня випікали церковний хліб циліндричної форми. Такий хліб називався «артос», або «квасний хліб». Пізніше паску почали пекти парафіяни вдома. Вважалося, що яка вийде паска, такий рік чекає на сім’ю.

За церковними настановами найкраще паску пекти в Чистий четвер або у Велику суботу, цього року це 2 та 4 травня. Проте в деяких регіонах України, наприклад, на Слобожанщині можна було почути, що пекти паску можна і в Страсну п’ятницю, але бажано до того, як винесуть плащаницю. Раніше паска готувалася цілу добу, в середу готувалася опара для паски, яку на цілу ніч напередодні Чистого четверга ставили у тепле місце. Процес приготування паски вважався особливим, нерідко всіх виганяли з хати, щоб не заважали підійти тісту, та читали молитву. Викидати залишки пасок категорично заборонялося. В крайньому разі крихти пасок закопували на городі для кращого врожаю.

Яйця завжди були символом зародження нового життя. Згідно з легендою, пасхальне яйце є символом Гроба Господнього. За церковними традиціями крашанки та писанки фарбують в той самий день, коли печуть паску.

Традиційно крашанки варять у лушпинні цибулі. Віск, фарби чи писачок почали використовувати пізніше у XX сторіччі. Тому крашанками називають однотонні яйця, а писанки — розписані вручну. Через це «класичні» крашанки мають жовто-коричневий колір. Найчастіше фарбують крашанки у коричнево-червоний колір. З цим, напевно, пов’язана легенда про Марію Магдалину. Коли вона після Воскресіння Христа розповіла про це імператору Тиберію, то він не повірив і сказав: «Це неможливо, так само як не можливо білому яйцю стати червоним». У цю секунду яйце, що тримала Марія, почервоніло.

У Страсний тиждень є день, коли заборонене не тільки готування їжі, а й будь-яка робота по дому. Це Страсна п’ятниця — день, коли церква згадує страту Ісуса на хресті. Народні прикмети кажуть, що фарбувати яйця і пекти паски в такий день не можна, а якщо не послухатися, то страва все одно не вдасться.

Також не варто готувати випічку і яйця на сам Великдень. У це світле свято робота по дому не вітається.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA