Які свята відзначаємо 5 травня?

5 травня святкують День Європи, започаткований Радою Європи. Дата була обрана на честь формування Ради Європи, яке відбулося 1949 року. Головна мета заходів, які проводять цього дня, є ознайомлення суспільства з роботою страсбурзьких організацій та європейських інституцій, які просувають європейські цінності.

5 травня святкують Всесвітній день гігієни рук. Рішення створити таку подію було ухвалене 2008 року ООН, Дитячим фондом ЮНІСЕФ та ВООЗ. Дату обрали не просто так. П’ятий день п’ятого місяця символізує пальці на руках людини. Головна мета свята — допомогти зупинити спалахи інфекційних захворювань, нагадати, наскільки важливою є гігієна рук.

А ще 5 травня — Міжнародний день акушерки. Головна його мета в поширенні інформації про важливу роботу цих фахівців, адже складно переоцінити цю надзвичайно відповідальну і складну професію. Від акушерки часом залежить не лише здоров’я, але й життя новонароджених малят і молодих мам. З ініціативою започаткувати міжнародний день акушерки виступили учасниці Міжнародної конфедерації акушерок 1987 року. Організацію заснували 1919 року, а до її складу входять близько 90 об’єднань з акушерств, які представляють понад 70 країн світу.

Також 5 травня Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю. Був створений 1992 року, а 2006 року ООН прийняла Конвенцію про права людей з інвалідністю. Головною метою цієї Конвенції є забезпечення створення продуманих умов для комфортного існування людей з інвалідністю. В Україні цей документ ратифікували 13 грудня 2006 року.

Яке релігійне свято

Цієї неділі християни східного обряду відзначають одне з найбільших свят у релігійному календарі — Воскресіння Господнє, або ж Великдень. Це одне з найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа через 3 дні після того, як його розіп’яли на хресті. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості — над гріхом. Великдень завжди відзначається у неділю, оскільки саме в останній день тижня воскрес Христос.

Цей день в історії

1581 рік — в Острозі друкар Іван Федоров видає свій останній твір — «Хронологію» Андрія Римші;

1789 рік — відкривають Генеральні Штати у Версалі;

1821 рік — на острові святої Єлени помирає Наполеон I;

1836 рік — у Бельгії починає діяти перша в Європі залізниця;

1865 рік — у штаті Огайо стається перше у США пограбування поїзда;

1891 рік — у Нью-Йорку відкривають концертний зал «Карнегі-хол»;

1893 рік — у с. Жужель Сокальського району в приміщенні першого монастиря Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії засновують першу на Галичині захоронку (дитячий садок);

1900 рік — у с. Завалля Снятинського повіту Кирило Трильовський засновує перше спортивно-пожежне товариство «Січ»;

1912 рік — у Стокгольмі починаються V Олімпійські ігри;

1915 рік — у Відні постає Загальна Українська Рада, загально-українська політична організація, розширення галицької Головної Української Ради;

1920 рік — війська Директорії УНР та польські війська беруть Київ;

1920 рік — проголошують автокефалію Української православної церкви;

1921 рік — Коко Шанель у Франції вперше представляє парфуми «Шанель № 5»;

1945 рік — антинімецьке повстання у Празі;

1949 рік — починає діяти Рада Європи;

1956 рік — у Токіо починається перший чемпіонат світу з дзюдо;

1961 рік — Алан Шепард стає першим американцем, який полетів у космос;

1983 рік — спеціальна комісія встановлює, що скандальні «щоденники Гітлера», які публікувалися в журналі «Штерн», є фальшивкою;

1988 рік — відбувається перша телетрансляція з вершини Еверест;

1992 рік — Кримський парламент проголошує незалежність Криму і призначає на серпень референдум про підтвердження цього статусу;

1999 рік — Північна Македонія закриває свої кордони для албанських біженців із Косова;

1999 рік — вперше в історії Шотландії відбуваються вибори власного парламенту;

2014 рік — створюють добровольчий полк «Азов».

Цього дня народилися

1836 рік — український письменник, композитор, музично-культурний діяч з Буковини Сидір Воробкевич (Данило Млака);

1864 рік — громадсько-політичний діяч, основоположник і один із засновників Української радикальної партії, засновник «Січей», голова Бойової управи УСС, член Національної Ради ЗУНР Кирило Трильовський;

1900 рік — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, ідеолог українського націоналізму Юрій Липа;

1907 рік — українська письменниця Ірина Вільде;

1922 рік — український письменник Анатолій Дімаров;

1938 рік — український композитор Юрій Іщенко;

1988 рік — український професійний боксер, срібний призер Олімпійських ігор (2012), срібний призер чемпіонату світу (2011) Денис Берінчик.

Традиції цього дня

До Воскресіння намагаються закінчити всю роботу, оскільки у свято працювати забороняється.

Традиційне меню на Великдень включає м’ясні страви (ковбаса, голубці, холодець), рибу, варені варені яйця. На десерт випікають паски двох видів — здобні та сирні. Усі страви готують заздалегідь, але їдять лише у свято.

У ранок Великодня українці відвідують богослужіння. До храму приносять кошики з продуктами, крашанками та пасками. Освячену їжу ставлять на стіл та запрошують усю родину.

Заборони на Великдень такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято. У Воскресіння Христове не можна:

займатися важкою фізичною працею;

лаятися, ображати інших людей, заздрити і бажати зла;

засуджувати людей за спиною і розкривати їхні таємниці;

займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;

викидати освячені продукти у відро для сміття;

відмовляти в допомозі.

Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.

Олександр СТЕПАНЕНКО, Решетилівщина.UA