Сергій Старченко: «Ми всі зараз живемо через біль»

Презентація відбулася у Полтавській обласній філармонії. Автор ідеї кліпу — музикант гурту Анатолій Пиляй, слова до пісні написав поет-пісняр Василь Семергей, музику — Олексій Єфремов. Запис пісні проводився на студії «REC-TONE».

Склад творчої команди, що працювала над кліпом: Анатолій Пиляй — клавіші, вокал; Сергій Старченко — гітара, вокал; Аліна Філіпюк — вокал; Віталій Підопригора — вокал; Дмитро Лохницький — барабани. Відеозйомка — Максим Кривошеєв. У кліпі використана пісочна анімація художниці Світлани Мозгової. Над монтажем та графікою працювали Анатолій Пиляй та Роман Зозуля.

Сюжет пісні розкриває важкі почуття двох закоханих, яких роз’єднала страшна війна. Вже рік, як наша країна живе із спільним на всіх болем у серці, із зламаними війною долями… Нехай цей біль якомога швидше лишається позаду, а попереду чекає щастя, любов, мирне життя. Люди мають бути разом. Він і вона, чоловік і жінка і між ними любов, аж ніяк не війна!

Про музику й війну ми говорили із лідером гурту Сергієм Старченком.

— Пане Сергію, гурт вже має відгуки на нову роботу?

С. Старченко. Так, нам телефонувало чимало земляків, писали відгуки у соцмережах. Навіть не думали, що ця робота зачепить стільки людей і схвилює стільки сердець. Телефонували навіть із Ізраїлю, Чикаго. У Сакраменто влаштовують фестиваль української пісні «Співаємо наше, співаємо українське», організатори хочуть включити її до фестивалю як одну із головних, бо вона зачепила.

Пісня зараз якраз актуальна, бо болить. І це не лише біль закоханих людей, а всіх українців, яким війна зламала долі й майбутнє. Ми не знаємо, що на нас чекає завтра і коли закінчиться ця проклята війна. Наша перемога буде — тут навіть сумнівів немає. Проте війна стільки принесла горя, не знаю, скільки потрібно буде часу, аби залікувати рани фізичні й душевні, стати знову нормальними людьми і повернутися в нормальне мирне життя. Нам доведеться ще чимало пережити і лишатися згуртованими.

— А загалом у такі непрості часи на скільки змінився репертуар «Краян»?

С. Старченко. Для прикладу, ми включили до репертуару пісню польського гурту «Еней» «Біля тополі калина росте», яку поляки присвятили загиблим у цій війні українським героям і яку люблять слухачі. Виконуємо також пісні «Я без тебе», «Україно-нене». А завершуємо концерти піснею «Все що є Україна».

— Це та пісня, яку минулої весни у колаборації виконали більше 40 полтавських артистів?

С. Старченко. Так, і «Краяни» взяли її собі у репертуар. За домовленістю з авторами зробили аранжування, дещо змінили її під свій гурт: ми ж не можемо на кожен концерт вивести всіх артистів на одну сцену. Цією піснею завершуємо всі концерти, щоразу піднімаючи на ноги зал.

— «Краяни» з початку повномасштабної війни ще й волонтерять, чи не так?

С. Старченко. Всі «краяни» є волонтерами організації «Все буде Україна», яку очолює Сергій Вацлавів. Кожен музикант має відповідне посвідчення. За рік ми зіграли вже до 40 благодійних концертів для ЗСУ. Виступали у Сумській області і ближче до «нуля», практично об’їхали всю Полтавщину. Багато де були. Від самого початку повномасштабного вторгнення виступаємо у співпраці з головами територіальних громад. Вони звітують, скільки коштів зібрано на концертах й на які закупівлі їх витратили. Купували від бронежилетів до шкарпеток із футболками.

— Музика для вас зараз — це зброя?

С. Старченко. Й дуже потужна зброя. Ми — не військові, зате ми маємо своє слово і свій фронт. І цей фронт так само важливий. Як тільки поїхали з концертами, побачили, на скільки людям це зараз потрібно. Коли виходжу на сцену, запитую, чи потрібен концерт, можливо, цей виступ недоречний, бо зараз війна. Та де б ми не були, люди після концерту підходять і дякують: «Ви не уявляєте, як ви нам підняли життєвий тонус»! Одні плачуть, інші сидять у задумі… Насправді тільки час може трішки залікувати рани, яких завдала ця війна. Але ми живемо зараз і отримуємо цей біль зараз. І ми всі зараз живемо через біль.

Настя ТОПОЛЯ, Решетилівщина.UA