Вишиванка — генетичний код кожного українця

Вишиванка — генетичний код кожного українця

Українська вишиванка — це більше, ніж одяг. У ній закодована історія поколінь, сила роду та наша національна ідентичність.

Для Валентини Дикопавленко із Решетилівки сорочка, яку вишила її мама — це сімейна реліквія.

«Коли я була маленька, моя мама вчила мене вишивати. Спочатку не вдавалося … Узори і квіточки, і вишивка… А згодом, коли ми з нею пасли череду, вишивали. Вона в’язала кружево, я вишивала… Ну та вишивка, яку я вишивала, не збереглася. А ця сорочка, наприклад, її вишивала моя мама. Так як мама вже покійна, я горжуся цією вишивкою … Я її бережу «, — розповідає пані Валентина.

Раніше вишиванки не зберігали на вішаках. Щоб сорочки не мнулися, їх складали рукавом до рукава і скручували у качалочку.

Секрети спеціального догляду пані Валентина переймала від старших і розповідає, як це робили раніше.

«В них було раніше жлукто — така бочка без дна. Вони туди зразу засипали попелом. Вишивку скручували… Зразу мочили у воді. Потім скручували в качалочки. Вони складали шар, потім пересипали попелом і так поки жлукто наповниться.

Потім вона йшла до Виницького (озеро таке було в Березняках) і там кладка була, і багато жінок праником золу оту вимивали», — розповідає Валентина Дикопавленко.

Сьогодні особливо цінуються вишиті сорочки білим по білому, які створюють у Решетилівці.

«Вишиванка — це є код нашої нації. І як говориш слово «вишиванка», зразу йде асоціація, що це українець. Хочеться, щоб побачили більше людей майстерність нашого народу

Наш центр в жовтні місяці минулого року був запрошений в Раду Європи в Страсбург. Там був такий проєкт «Незламна, непереможна, оновлена Україна» і ми приймали участь у цьому проєкті і до цього проєкта виготовили таку сукню дуже красиву. Це символ оцієї непереможної, незламної, оновленої України», — зауважує Надія Вакуленко.

Мати вишиванку у своїй шафі прагнуть все більше людей.

За останні роки кількість придбаних вишиванок в Україні зросла більш ніж у чотири рази.

Детальніше дивіться в сюжеті Юлії Степанової.

Юлія ГРІНЧЕНКО, Решетилівщина.UA